Буває, лежиш у ліжку, вже давно за опівніч, а ти і так крутишся, і сяк вертишся, і вже всі ребра зім’яв, і час до сигнала будильника невпинно скорочується, а сну в суцільній темряві кімнати як не було, так і не видно. Замість нього — думки, думки, думки.
Знайомо?
almost 2 years ago