Якщо вам здається, що я приходжу сюди тільки понити, вам не здається.

Треба посміхатися людям, а мені хочеться вити вовком

Хочеться сісти і плакати

Сьогодні той ранок понеділка, коли всім від мене щось треба. А мені треба, щоб ніхто не чіпав мене

Будильник на всю кричить, щоб я вставала. А я кричу до телефону: «Та не ори, мене вже розбудили».

Боючись втратити одне, часом можна втратити усе

Я за сьогодні написала стільки текстів і постів, що хочеться викинути телефон і не брати його до рук місяць

згадую про цей акк коли дуже треба понити…

Лягла спати в пів 10, бо втомилася і треба виспатися 2 ночі: оре тривога, прокидаюся і не можу заснути + тихо 3 ночі: та похуй, піду спати

Ранок часом починається не з кави, а з сліз після розмову про мобілізацію з друзями.

Часом дуже хочеться, аби хлопці поруч перестали бачити в мені «кента» і «свою чувіху», а почали бачити дівчину 🙃

Хочеться, щоб вперше в житті «чуйка» мене підвела

Не накручуватися — найважче завдання, яке я зазвичай провалюю.

Сьогодні день тих, хто витримав. Не витримав бетон. Честь і слава захисникам Донецького аеропорту! Нас пів країни залізобетонних! youtu.be/rA-XxxKKmNc?...

колись ми багато жартували з друзями, що я так добре організовую події, що можу зробити будь-що: від презентації до фестивалю, від дня народження до похорон. так от, мушу сказати, що тепер мені не смішно. організовувати похорони і вечори памʼяті дуже єбано.

Проспала новий рік, тож якщо все так і далі піде, то весь рік спатиму.

Зустрічати світанки в дорозі досі трепетно і захопливо.

Просто так буває, нікого не чіпаєш, а потім розйобуєшся з ніхуя в момент.

згадала про блускай, аби вам нагадати: раптом ви не бачили, ми з волонтерами затіяли облаштування інклюзивного туалету на ВЛК і гардеробу. Долучайтеся, будь ласка Задонатити можна за посиланням на банку: send.monobank.ua/jar/78iYP2rQoG Або за офіційним рахунком фонду: bit.ly/46EPGn8.

18 листопада в районі Вербового загинув Сергій Павліченко. Сергія і його батька Дмитра засудили за вбивство судді Зубкова. Ультрас Динамо проводили акції на їх підтримку. 24 лютого 2014-го Рада ухвалила рішення про звільнення політв’язнів, зокрема Дмитра та Сергія Павліченків.

Наслухалася Tember Blanche з Назвою і різко захотілося знову перечитати улюблені поетичні збірки

що у вас тут, розказуйте?

Один з волонтерів купив та «підвісив» для інших волонтерів ВЛК квитки на наш показ «Дня Незалежності». Дуже розчулена і втішена яку спільноту нам вдалося збудувати.

Превентивно забронювала на сьогоднішній вечір столик в барі у підвалі. Хороше укриття 10/10

Попереду три останніх міста туру «Залізних метеликів» — Одеса, Миколаїв і Запоріжжя. Найважчі для мене.

Мене щось так зворушило це фото, попри все наші ДСНС намагаються зберегти усе. Титани просто.

Продовжую збирати смсʼки і сповіщення про тривоги.

Хороші 🥰

Сьогоднішній дружок для розваг в лікарні 🤌🏻

Як ви стягуєте писати в стільки соцмереж?

Виявилося, що Харків можна полюбити. Просто не з першого, і навіть не з пʼятого разу.

вчора росіянами було вбито 10 людей у Львові.

при «вільній хвилині» хочеться не думати і не відчувати ніби мені не вистачало рівнів таймлайну

От наче зібрана, наче працюю, а потім хуяк і вже ридаю за ноутом.

Блюскай хороша соцмережа: нема росіян, аж 300 символів, нема росіян, є український кластер, нема росіян, хронологічна стрічка, нема росіян, кастомні фіди, нема росіян, своя церква, нема росіян, є атлас, нема росіян, можна розробникам реплаїти, нема росіян, затишно. А, і забув сказати - росіян нема.

очі тупо печуть цілий день

Напрягає те, що русня починає розганяти в своїх пабліках про те, що «ВСУ попытаются атаковать дронами ЗАЕС».

Сьогодні так багато хочеться сказати і водночас так хочеться мовчати.

Віка Амеліна загинула від політравм отриманих в тому вибуху в Краматорську. Віка, така одночасно спокійна і сповнена енергії. Віка, яка змінила роботу в айтішці, щоб бути письменницею. Віка, яка відкопала щоденник Вакуленка-К на Ізюмщині. Віка, як ми тепер без тебе? 💔

багато, він ще тільки почав

вдумайтесь 1. купити найважливішу соц мережу світу для швидкого реагування на новини 2. звільнити нахєр всю команду, бо «тут ви все ускладнили. це ж просто сайт» 3. не змогти це підтримувати, наплодили море багів 4. вимкнути людям сайт, бо система не витримує навантаження геній

Дуже смішить ниття вестернів про втрачених підписників, але я реально розумію чому декому з них важать цифри. Але з їхнім жартів це не заважає хіхікати

Ладно, я пошкодую про це питання, але: вам дійсно важить кількість підписників? І чому людям досі це важливо?

Раніше вважали, що першим в новий дім треба впустити кота, а тепер першим в нову соцмережу треба запостити збір на військо.

Ще не встигли нормально сюди «переїхати», зато збори зайшли перед нами. Поважаю (і пішла нести вам пару грн)

Залізниця знову дуже гучно вночі, не подобається 😐

Як ви твітити тут стільки твітів, коли воно грузиться сто років? Звідки стільки терпіння

Як ви твітити тут стільки твітів, коли воно грузиться сто років? Звідки стільки терпіння

шо ви, шановні?