«I hate people that play the misery Olympics» — яка ж жиза. Як мене бісять люди, які починають з тобою грати у «кому на цьому світі живеться хуйовіше». Фу.

Не зміг вже заснути. Ще й світло вимкнули. Та й хєр з ним

Чи треба морочити голову з тим проєктором та полотном, чи просто купити телевізор якийсь 🤔

покажіть їм чумадан на колесиках

Я максимальний егоїст. Мабуть, це робить мене поганою людиною. Хоча це не заважає мені в чомусь чи з кимось бути хорошою 🤔

А саме охуєнне, що можна буде купити нормальне ліжко замість розкладного дивану. І нормальний диван в іншу кімнату. І може проектор та полотно, зроблю щось типу домашнього кінотеатру. І поміняю вікно. Коротше, щось я забігаю уперед. Треба спочатку купити.

Він запропонував 47500. Два мільйони і хата моя. Ще й все залишається. Я б звісно був радий, якби він забрав цей диван та крісла. Та телевізор. Та стіл. Але можна буде й самому викинути 🫡

Йобана конфа 2 години піздєжа, як я втомився. Я заєбав цей AI. Всі спікери про нього базарили. Ну і мене теж змусили, а шо. І ніхто майже не хоче говорити про приватність чи обмеження, тільки про чудові можливості. Мотивація працювати в цій сфері тимчасова нульова.

У жінки дерматоманія. Вона кожен день дряпає кутикули на всіх пальцях. Каже, що так було все життя. Ну точно всі 9 років, що я з нею. Я помітив, що в неї це погіршується під час тривоги чи стресу. Тобто це така собі регуляція емоційної напруги.

В дитинстві було цікаво усі книжки вдома перевідкривати та передивитися. Обгортки, форзац, малюнки, колір бумаги. Якось так я й знайшов декілька дивних книг з назвами типу «Супер плоть» чи «Секс-машина»…

Прокинувся о 6:30. Я так розумію, це за те, що вчора я виспався.

Вони ще й авторство видалили, що порушує ліцензію 🤦🏻‍♂️

Виспався попри шахеди. Сонечко. Зробив генеральне прибирання, зʼїв піци та креветку. Хочу сексу, жінка обжерсь. Треба підкатити увечері.

Був у нас клієнт, для якого ми робили доволі складні штуки. Потім вони сказали, що в них є своя команда розробників, яка продовжить працювати над проєктом. Зараз вони повернулися, скинули нам кодову базу у zip архіві. Їбейші полотна документації, частина французською, все схоже згенеровано.

Куди не плюнь, усюди йобаний гемблінг. Заходжу на перший, другий стрім на твітч — тіпи відкривають паки з покемон картками. Я собі уявити навіть не можу, як швидко діти підсідають на таку хуйню. А ще ж є скрині в іграх. Та й просто казік, який буквально руйнує життя людям. Світ дебілів.

Ваще піхуй на той Іран. І на всі інші країни. Бо заїбали всі вже неймовірно, козли йобані. Так і запишіть.

Запропонували власнику хати викупити її. Він сказав, що порадиться з жінкою та відповість протягом двох днів. Не знаю, яку ціну він запропонує, якщо погодиться. Якщо до 60 тис, то було б норм. Якщо більше, то вона мабуть цього не вартує.

Я не знаю, як змусити маму та брата виїхати з Запоріжжя. Відчуваю, що колись станеться піздець і це змінить моє життя назавжди.

Гнідичі вимкнули світло без графіку. Сучий пес

Головна причина, чого я з дружиною вже майже 10 років і ми не сваримося — в неї немає ось цієї вічної претензії до чоловіків та бажання щось довести. Просто доросла та адекватна людина. Боже, як мені пощастило, я просто охуєв, використав свій пожиттєвий запас удачі.

Drop your 4 favourite anime characters

Не люблю магічне мислення. Але оце «біда не приходить одна» — яка ж жиза, сука.

Мене нудить від сучасних серіалів. Коли комедія базується на тому, що кожен персонаж у серіалі — ідіот. Тед Лассо, Правдива Терапія та Постоялець з Космосу перші приходять на думку. Зазвичай, починається все більш-менш, але потім градус ідіоті досягає апогею, а всі діалоги абсолютно фейкові

Чуваки, якщо у вас якийсь наліт на зубах — сходіть до стоматолога, пліз. Я не можу дивитися на цю хуйню. Особливо, коли це медійні люди. Доглядайте зуби, бо буде їм піздець швидше, ніж вам.

Дівчина з Єгипту мені жаліється, що вони там бідні. А у нас в магазині можна купити більше. Я кажу, що курси валют в нас приблизно однакові, ВВП в них вдвічі чи втричі вищий. Та й в пізду, я навіть не кажу за війну. Мені інколи хочеться реально вʼєбати деяких людям, щоб у повітрі перевернулись.

Чогось згадав, як батько помер. Я спав, вони ще темрявою зібралися з мамою та поїхали на авторинок. Памʼятаю, що прокинувся на декілька секунд, він поцілував мене у лоба. А невдовзі цілував його у лоба вже я. Не знаю у якому місті то було. Там він і помер з ключами від нового авто у руках.

Задумався над тим, як морально підготуватися до партнерських пологів 🤔

Тому завтра всі записуємось у військо, так? Щоб зайвого не накидали, я не виступаю за здачу територій, бо це ілюзія компромісу. Але ж він пише, що рішення — то військо. Ну? Всі охуєнно зручно влаштувалися)

Щось ця хєрня про блок телеграма наче зʼявилася на рівному місці. Офіс простих рішень в своєму репертуарі? Якщо когось там гіпотетично вербують, то треба заблокувати канал комунікації для всіх. Від цього ворог відмовиться від вербування. А потенційний зрадник змінить свій світогляд. Все ж логічно? 🙂

Пиздіти не буду, мене з кожним роком все більше тригерять закордонні українці. Напрягає все, на що раніше було б начхати — пости іноземною, ниття про важкість життя, туга по батьківщині тощо. Коли менеджер каже «Ну тут у хлопців в Іспанії теж справи так собі» хочеться уїбати так, що капці злетять

Читаю 10 речей одночасно. Тримаю все в закладках, поки мені не стане піхуй на це і можна буде закрити. Геніально.

А мене не паяє чогось. І згадувати нічого не хочеться. Бо всьо хуйово, але й якось не болить. Серьогу згадую інколи, загинув ні за хуй собачий під час контрнаступу так званого. Ігор загинув. Брат загинув. А я живий. Та й будьмо жити, як живеться.

Я проїбав три вихідних, як завжди. Хіба що трішки спорту робив. Але голова боліла більшість днів. Хочеться якось наповнити дні сенсом, але можливостей не багато 🤔

Тіп досі мої сторіс переглядає час від часу. Колись ми втрьох прийшли джунам, потім один швидко відлетів. А з цим ми може рік працювали разом. Ну й доля нас поєднала, то ми й багато часу разом проводили. А потім він вирішив в інше місце піти працювати. І зник нахуй.

Хочеться грати в TBC, але соло це важко. Не пощастило, що друзі не грають в це 🤔

Вчора з другом передивилися «Не займайте Зохана». Ну по-перше, це дурня, хоча й трішки кумедна. В підлітковому віці здавалося значно смішніше. Але був там оцей момент «вдома війна ніяк не закінчується», що якось перегукується з нашими реаліями. Може ця хуйня і не скінчиться ніколи.

Я шо подумав. Вирубайте коментарі, якщо ви не здатні спілкуватися з іншими людьми. Ну це реально удар по самовпевненості та життєвій позиції, коли хтось інший може висловити свою думку. Ну немає тут закритих акаунтів, що вже зробиш 🙂

А ще коли навколо все хуйово, то й ти собі думаєш, що в тебе так само. Хоча може й все бути нормально. Але ж воно тисне.

Інколи є таке відчуття, що не встигаєш жити. І не знаєш, коли життя скінчиться. Тоді прокидається ірраціональне бажання усе кинути нахуй і вести суто гедоністичний спосіб життя.

Мені треба якийсь дозатор для солі. Я заєбався намагатися вгадати скільки грам солі на моїй чайній ложці.

Коли там Кіберпанк вже? Я хочу нові коліна

кушаць

норм футболка чи нє?

Ненавиджу, коли романтизують бідність. Років з 7-8 в мене є дитячий спогад, коли я стояв біля товариша, який зустрів на вулиці свою маму та попросив в неї трішки грошей на якийсь смаколик. А вона відповіла «Костя, немає, на подивись» та відкрила гаманець.

Я півдня вчора готував презентацію на онлайн конфу. А мене в останній момент виключили зі списку спікерів, бо ШІ не вписуються у загальну тему конфи. Та єбав я ваш ШІ, мені воно цікаво було думаєте? Я зробив презу в якій 0 рядків коду було. Спеціально, щоб не занудити нікого. Марно витрачений час.

Люди вже не можуть відрізнити ШІ музику від справжньої. Тільки що увімкнуло мені svitlo popelu. Хіба це не очевидний ШІ, чому люди готові це слухати?

Зараз обжеруся

Фу бля мені презентацію треба зробити на публічний виступ. Це така нудна шляпа, я аж забуксував, а тільки одинадцята. Ще якось працювати треба(