Кожен раз, коли я займаюсь графоманією, в мене виникає комплекс самозванця.

Витач – класне місце, смачна їжа, неймовірний краєвид... Або неймовірний туман – як пощастить😁 Рекомендую👍 Спитали чи я військовий, сказали 'цьом цьом', не взяли грошей за хліб та каву. Було дуже ніяково, але дуже приємно.

Пагорб, піднятий над гранітними кістками землі, вперше побачив світло, коли відступив холодний язик льодовика. За кригою йшли незліченні стада північного оленя, а слідом - перші люди. Невисокі та кремезні, вдягнені в хутро й шкіри, вони шанували духів води, неба і вогню, та тварин, на яких полювали.

Чим би зайнятись недільного ранку, під дощем..? 🤔

Досвід життя в селі – як тіки зникає світло, в мене хапає серце, що це в мене шось наїбнулось😁

Коли нарешті розібрався у собі і все зводиться до елементарної трійці: – журба зумовлена – безпричинна журба – безпричинно-зумовлена журба

Носиш хвутболочку якихось нещасних 10 років, а тоді прокидаєшся ранком, а на ній – дюрочка. Як таке могло трапитись, я вас питаю???

Люся з Любкою мають вільний доступ на вулицю. Літом двері завжди відкриті, а коли холодно, вихід забезпечується вереском під ними😄 При цьому Люся любить гуляти на підвіконні – літом вона виходить і сидить за склом, а зимою – дивиться крізь вікно. Любка ніколи так не робить🤷

Я бачу, ви не любите пости про 90ті. Я розумію, це як холодець – важко полюбити, не спробувавши.

#РандомнийСпогад90хх Совок розпавсь і батько покинув аспірантуру. Відмовився від пропозиції у Канаді і влаштувався в ІТ контору(так, вже тоді хтось шось розробляв, але смузі і макбук не надавали). ЗП не платили більше року. Тоді приїхав інвестор з Німеччини і виплатили цілий наплічник карбованців.

#РандомнийСпогад90хх М'ясо було делікатесом. Траплялось не кожен день і друга катлета не була опцією. Мама купила на базарі половину свинячої голови за хорошу ціну. Що з нею робити було незрозуміло. Батьки на кухні вибивали їй зуби молотком🤣

Дружина тягає мій одяг і одяг доньки. Донька – дружини і мій. А я у глухому куті...

Грощі розбещують. Минулого разу, коли пралка відпрацювала 5 років і перестала зливати воду, я купив нову. Цього разу я роздуплився, як зливати воду і чистити фільтр😁

Набрав грибів, тепер треба їх чистить і готувать. А міг же просто по лісі погулять🥲

За багаточисельними зверненнями громадян, публікую фото зі Скіфом.

Люблю відпустки. Це – реально моє. Подивився фільм, де корейський геомант кинув японському демону мокру палку, випив із хлопцями пива, ВИСПАВСЯ. Як би це зробити своєю професією у майбутньому..? 🤔

Приїхав я у відпустку, а тут розігрується якийсь триллер – страх і ненависть в селі... 😱😱😱

-3 Калюжі померзли, трава і дерева у сріблі. Зима прийшла.

Скажитись і нити я собі не дозволяю, похвалитись особливо нічим, то сторінка перетворилась на щоденник читача😁

І знову Утред плаває на дракарах, веде у бій армії та мріє повернути рідний Беббанбург... Я обожнюю історичні пригодницькі романи і від книжок Корнвелла отримую справжній кайф. За місяць має вийти шостий том і я вже дуже чекаю.

Я, в обіймах обставин.

Забудьте все, що ви знали про партнерські пологи.

Я люблю Відьмака. Приємно що дід Сап ще може видавати якісь нові історії. Скільки він ще(якщо) писатиме – я читатиму. Геральт справді тут відчувався молодим і з цим своїм 'що зі мною не так..?', але життя вже щедро виписує йому піздюліни. Поки, переважно, фізичні. Тоненька зовсім книжечка, правда🥲

Перший досвід з корейським фентезі. Незвично. Навіть дивно. Дитяча казка – сцена жорстокості – казка – моторошна хрінь – дитяча казка. Наче мультик про Джекі Чана до проходження цензури) Всю дорогу не полишало відчуття якоїсь анімешності... Мабуть, то і природньо, для цього жанру)

Я все життя, може окрім безтурботних студентських років, існую з думкою – от зараз підзароблю/відкладу/куплю/перетерплю/закінчиться/наладнається... і я нарешті ЗАЖИВУ. В мене починають закрадатись нехороші сумніви😬

Власна кімната в мене з'явилась в 12 років. Кишенькові гроші теж десь так. Це були 50 копійок на булку в школі😁

У Буша є онук? Час в'їбати томагавками, а не оце от все...

Шось я заїбався. Не так я уявляв собі доросле життя.

Підпис придумайте самі😁

Ще про назви. І, несподівано, клімат. Літо у дитинстві я проводив у селі з назвою Суходіл. Думаю, тут зрозуміло. До революції село мало іншу назву, якою місцеві продовжували іноді користуватись – Киселівка. Бо мокро і болото. Скептики кліматичних змін, ваш хід😃

Деяким таємницям краще лишатись нерозгаданними.

Політ Булкірії, олія, ХІХ ст.

Армійська настолка 'Смажена цибулька чи тарган'.

Прокинутись за 4 хвилини до будильника 😬😬😬

Стоїмо на парковці з К. Під'їхав на вєліку чувак з ножем, каже – мнє тєрять нєчєго, давайтє 500 грн. 😃😃😃

В мене старий позашляховик, останнім часом він підроз'їбався і на ньому не працює ABS. Їхав я по вузькій дорозі, на узбіччі зразу дерева, рано й темно. Вийшов на обгін, з-за повороту виїжджає зустрічна тачка, вигальмовуюсь... Тричі крутануло на 180, дивом не в'їбавсь. І я відчув...НІЧОГО😀😀😀

У кого вказівний палець на нозі коротший за великий – а ти нічого, норміс🙃 В кого довший за великий – як будемо ділити владу над світом?

Який раз я її перечитав? Не знаю. Але сподіваюсь, що не останній. Улюблений твір Желязни, одна з улюблених книжок загалом. З тих, що прочитані у підлітковому віці лишають якісь маленькі геогліфи на тектонічних плитах свідомості, і вже дорослим ти згадуєш Магасематмана та його битви, за їх обрисами.

Салат 'Фітошляхтич': Запекти 3 чорних редьки та 4 буряка на вогні( я беру невеликі). Почистити та порізати кубиками. Додати нарізаний квасний гурок, цибулю ріпку. Соус: у сметану/йогурт покришити зубчик часнику, кріп, петрушку, додати запашної олії та перемішати. Заправити, посолити, поперчити.

Порадьте настолку, щоб і дорослий дядько міг грати і діти, плз.

Постав миску і ніхто не постраждає.

Чимось книжка нагадує рпг, де ти не сильно паришся з діалогами, а кришиш на фарш все на своєму шляху. Дуже висока концентрація жорстокого лютого махачу. Помста, лють, біль втрати. Максимум екшену. Ну і по зноскам можна підучити староісландську)

Так, це напад ностальгії.

Саня пішов добровольцем у дшв, загинув. У бліндаж в'їбав танк. Іван служив у кіберах, поскаржився на командира, що пиздив солярку, перевели в піхоту, дали взвод з 2 дідів. Зараз у ППО. Іллюха в штурмовому баті. Вітьок – зв'язок. Сірьога Л. – вижив один з 3 машин, обгорів, знову служить.

Згадалось, в 2017 році я доробив ремонт і переїхав у квартиру. Сусід знизу – 2м здоровий мужик, зразу почав конфліктувати – моя донька (6 років) голосно ходить, гучно грається, заважає йому. Було якесь свято, десь 19 година і він вирішив мене побить. Поганий таймінг😀

Без жодних на те причин, була дуже тривожна ніч. Снилась якась фантасмагорична каша з місць, людей та подій. Треба прийняти яєчно-коньяковий еліксир...

У 2015 році був на весіллі у Франції, попали на очі фотки. Хто, ну хто придумав цей ПЛАНКІНГ??? І як мені могло здаватись, що це смішно..? Який крінж🥲

Еліксир від всіх хвороб. Не загубіть! Випиваєш і більше не хворієш. Ніколи.

Має бути якийсь вогник, до якого ти повільно скрадаєшся крізь пітьму. Хоча б маленький, проміжний. Без вогника важко.

Рідкісне фото Голодної Носатки у природньому середовищі. Найчастіше її можна зустріти темними осінніми вечорами на ліжку, напередодні вечері. Носатка безшумно підкрадається та починає гіпнотизувати жертву жалісливим поглядом. Симбіотичними супутниками носатки є голодні Волаючі Коти