while reading a chapter about Greek and Roman sculpture for my university course, I was surprised to learn that ancient Greeks wrote in boustrophedon, where each line alternates direction for more effective reading. it’s actually convenient when you try it with simple texts

Tenéis poder sobre el acto de terminar o no vuestras historias y sobre vuestra constancia. Y también sobre vuestra capacidad de emocionaros e interesaros por las historias que estáis creando. No tenéis tanto poder sobre vuestro éxito como autores. B. Sanderson, “Curso de escritura creativa”

Sencillamente creo que es bueno escribir historias, que es positivo aprender a comunicarte mejor, a sacar los relatos de la cabeza y plasmarlos en la página de un modo que el lector encuentre interesante y le permita establecer una conexión emocional. B. Sanderson, “Curso de escritura creativa”

- Et, šlovė - nepelninga prekė. Brangiai kainuoja ir neilgai išsilaiko. Argi ji nėra didžiųjų žmonių egoizmas, lygiai kaip laimė, kuri yra kvailių egoizmas? H. de Balzac, “Šagrenės oda”

Dviem veiksmažodžiais galima nusakyti tas dvi mirties priežastis: tai NORETI ir GALĖTI. Tarp tų dviejų žmogaus veiksmų galioja dar viena formulė, kurios laikosi išminčiai ir kuriai aš esu dėkingas už savo laimę ir ilgą gyvenimą. Norėti - mus degina, o galėti - ardo, bet ŽINOTI palieka mūsų gyvastį

чисто вайб Сеговіі: вилупився похідний шовкопряд (екстремально токсичний для тварин), собака принесла два кліща, по будинку повзала гусениця дубового коконопряду (трохи менш токсична), на кухні гуляють мурахи як у себе вдома, знайшла в саду старе яйце змії - це все за один день 🤪

Głosiłbym się stronnikiem Jana Kazimierza, a w rzeczy mając w ręku siłę, targowałbym się ze Szwedami. Ale ta baba wie, jak trawa rośnie, i najtajniejszą myśl odgadnie. Król to prawdziwy, nie królowa! Więcej ona ma dowcipu w jednym palcu niż Jan Kazimierz w całej głowie. H. Sienkiewicz, „Potop”

Happy Easter 🐣

- A po wojnie co waćpan myślisz czynić? - spytała nagle panna Elżbieta Sielawska, złożywszy buzię „w ciup” i wachlując się mocno. - Do zakonu pójść! - odparł opryskliwie mały rycerz. H. Sienkiewicz, „Potop”

visai kaip rašyboje

1/4 Mistika - tai ezoterika, o išorinis tos pačios religijos statinys - tai jos egzoterika. Egzoterika skirta visiems, o atitinkama ezoterika - tik tiems, kurie jaučia jai pašaukimą. Skirtingai nuo egzoterikos, ezoterikos neįmanoma primesti. Tai griežtai pašaukimo reikalas.

- Panie! Panie wszechmogący! czemuś to tak tę nieszczęsną Rzeczpospolitą rozgrodził, że wszystkie świnie sąsiedzkie włażą do niej teraz i trzy najlepsze prowincje już spyskały! H. Sienkiewicz, „Potop”

- Ja? - odpowiedział pan Zagłoba - czy pójdę? chybaby mi nogi korzenie w ziemię puściły, wtedy bym nie poszedł, a i to jeszcze prosiłbym kogo, żeby mnie wykarczował. H. Sienkiewicz, „Potop”

- Mości panowie! W dniu dzisiejszym poddaliśmy się pod protekcję najjaśniejszego króla szwedzkiego. Vivat Carolus Gustavus rex! Cisza odpowiedziała wojewodzie; nagle zabrzmiał jakiś pojedynczy głos: - Veto! Wojewoda powlókł oczyma w kierunku tego głosu i odrzekł: - Nie sejmik tu… H. Sienkiewicz

Коли чоловік лишається оден і ліс обійме його свіжим холодком — він починає свою пісню. Тая пісня така дивна і неуловима, як шум темного лісу, як затаєний в траві шепіт джерела. Він співа свою пісню без слів і без звуків, і її ніхто не чує, бо вона ні для кого — лиш для себе самої.

- Mieli słuszność czy nie mieli? - Słuszność wedle prawa mieli, ale żołnierze mieli szable, a po staremu kto ma szablę, ten ma zawsze lepszą rację. H. Sienkiewicz, „Potop”

- Ano, kiedy wesele? - Jak się żałoba skończy. - Furda żałoba! Dzieci się czarne nie rodzą, jeno białe! - Jak będzie wesele, to nie będzie żałoby. Ostro, Jędrusiu! H. Sienkiewicz, „Potop”

when a friend from Ukraine visits you with a bunch of Roshen sweets and wafers 🤪

this weekend, I tried a Catalan dessert called Bras. it was soft and creamy and reminded me of the sweet rolls people make in my region as well

it’s already been two months since I started studying at The Open University. because it’s my second bachelor’s degree, I didn’t expect much — how wrong I was! I’m learning a lot of new things; I even completed my first writing assignment and am now working on the second one

my website is now available in Lithuanian! I've been dreaming of this moment since 2022, when my team and I first started developing the site, but other things kept getting in the way. last year, I submitted my story “The Park of Spirits” to a competition in Lithuania – and realised 👇🏻

mano svetainė dabar prieinama ir lietuvių kalba! svajojau apie šią akimirką dar nuo 2022 metų, kai su komanda pradėjome kurti svetainę, bet visada atsirasdavo kitų reikalų. praėjusiais metais išsiunčiau savo apsakymą „Dvasių parkas“ į konkursą Lietuvoje – ir supratau, kad atidėlioti nebėra kur

Didžiausia gėda nepažinti žemės, kurioje gyveni, o dar didesnė, kai svetimais kraštais domimasi labiau nei savuoju. V. Sirokomlė, “Iškylos iš Vilniaus po Lietuvą”

March 1st, Segovia is blooming 🌸

When attention breaks down, problem-solving breaks down. Solving big problems requires the sustained focus of many people over many years. Democracy requires the ability of a population to pay attention long enough to identify real problems, distinguish them from fantasies, 👇🏻

When you are unable to pay sustained attention, you can’t achieve the things you want to achieve. J. Hari, “Stolen Focus”

I wondered if the motto for our era should be: I tried to live, but I got distracted. J. Hari, “Stolen Focus”

Praca, umiejętnie podejmowana i sprawiedliwie wynagradzana, jest najdzielniejszym, jedynie może dzielnym, higienicznym środkiem przeciw chorobom ciała i ducha. Ale nic tak szybko i do dna nie wyczerpuje sił fizycznych i moralnych, jak rzucanie się na różne drogi pracy, 👇🏻

Nic nie ma stałego na ziemi prócz tego, co człowiek posiada we własnej piersi i głowie: prócz wiedzy, która wskazuje drogi i uczy stąpać po nich, prócz pracy, która rozjaśnia samotność i odżegnywa nędzę, prócz doświadczenia, które naucza, i 👇🏻

while reading some of Elizabeth I’s speeches for university, my eye caught a phrase of hers: “yet I have as good a courage answerable to my place as ever my father had”. this resonated with me because I never have enough courage to remain in my place and follow my path.

My dog got injured today. She was running after a ball when she suddenly started screaming and rolling over as if someone had attacked her. The next moment, I saw her dragging the lower part of her body on the ground like a rag. At the vet 👇

«це найсильніший Нацвідбір», «буде мʼясорубка» - я й сама так вважала, коли опублікували пісні учасників. але сталося не так, як гадалося. живе виконання сподобалося тільки у Loud, але пісня не мій формат) пісня «Лелекі» для мене не запамʼятовується та губиться на фоні інших. до Нацвібору я обирала

The study of history offers no manual of instructions that can be applied automatically; history teaches by analogy, shedding light on the likely consequences of comparable situations. But each generation must determine for itself which circumstances are in fact comparable H. Kissinger, “Diplomacy”

Almost as if according to some natural law, in every century there seems to emerge a country with the power, the will, and the intellectual and moral impetus to shape the entire international system in accordance with its own values. H. Kissinger, “Diplomacy”

Ідзі ў свет, шукай сабе долі, любі Бога, бліжняга і праўду. Апека Творцы цябе не пакіне. Служачы, будзь адданы і працавіты, калі зазнаеш няшчасце, цярпі, у бядзе не паддавайся роспачы, памятай, што на свеце няма нічога вечнага, 1/2

На дарогах жыцця церні раняць глыбока. Спі ж, вандроўнік самотны, ў пустэльным спакоі, Бачыць гадаў атрутных тут Божае вока, і Ягоны анёл назаўсёды з табою. Я. Баршчэўскі, “Шляхціц Завальня, або Беларусь у фантастычных апавяданнях”

А той, хто ўазмрнуў у таямніцы людскога жыцця, узважыў, ацаніў іх жаданні і пачуцці, пашкодзіў свой розум, прытупіў зрок, - вандруе па свеце, не бачыць зоркі-надзеі; шлях усюды высыпаны цернямі, і пад ранішнім сонцям абыякава паглядае гэты чалавек на магілы. Я. Баршчэўскі, “Шляхціц Завальня”

mano buvusi tėvynė pradingo, išskrido nuo manęs, palikusi mane čia, tolimoj saloj, kur ant palmių čirpauja kanarėlės varžydamosi su šilto pusiaudienio vėjo arfa. J. Kaplinski, žurnalas “Literatūra ir menas” N22 2025

Мнулае вучыць нас, як жыць сёння. Я. Баршчэўскі, “Шляхціц Завальня, або Беларусь у фантастычных апавяданнях”

Дзе ж людскія сэрцы? Розумы толькі пра тое дбаюць, каб апярэдзіць адзін аднаго, гонячыся за марнаю славай, жыць у раскошы, і, ашукваючы блізкіх і саміх сябе, балбочуць пра веру і пра любоў да бліжняга. Я. Баршчэўскі, “Шляхціц Завальня, або Беларусь у фантастычных апавяданнях”

Людзі ганяюцца за багаццем не дзеля таго, каб рабіць бліжнім дабро, а каб нічога не рабіць або - што яшчэ горш - каб шкодзіць. Я. Баршчэўскі, “Шляхціц Завальня, або Беларусь у фантастычных апавяданнях”

- Багаты чалавек можна шмат добрага зрабіць. Гэта праўда, - сказаў дзядзька. Але няхай жа ён навучыцца перш пазнаваць і любіць тое, што ёсць дабром. А тады Бог зробіць яго годным уладаром зямных скарбаў… Я. Баршчэўскі, “Шляхціц Завальня, або Беларусь у фантастычных апавяданнях”

Але прыкра, што людзі цяпер такія разумныя, што ўсё яны ўжо ведаюць, ні ў якія цуды не вераць, ім трэба скарбы, каб, не працуючы, мець усё, што толькі заманецца. Яны за зодата прададуць усё тое, што нашы бацькі цанілі некалі даражэй за жыццё. Я. Баршчэўскі, “Шляхціц Завальня”

Ах, як гэта цяжка, калі чалавек вымушаны прасіць дапамогі ў тых, хто не разумее, што ёсць пакуты на свеце. Я. Баршчэўскі, “Шляхціц Завальня, або Беларусь у фантастычных апавяданнях”

Край, дзе чалавек жыў у шчаслівую пару свае маладосці, дзе ў размовах і забавах сустракаў сапраўдную шчырасць і даверлівасць душы зычлівых і добрых сяброў, настаўнікаў і маладых прыяцеляў, - гэты край у памяці таго, хто жыве на чужыне, заўсёды паўстае ў найпрыгажэйшых колерах; там, здаецца, яшчэ 👇🏻

Iš tikrųjų už išorinės tvarkos visada slepiasi sumaištis ir netikrumas. Didysis karas yra sudėtas iš dešimčių tūkstančių asmeninių vidinių karų. Ko gero, ir didžioji apokalipsė turėtų susidėti iš tūkstančių asmeninių apokalipsių. B. Kolomijčiuk, žurnalas “Literatūra ir menas” N22 2025

Людзі, марачы пра шчасце на гэтай зямлі, малююць яго ў розных вобразах; грэкі і рымляне верылі ў сляпую Фартуну, што, круцячы вечнае кола, уздымае людзей пад аблокі і зноў апускае ў бяздонне. Беларускі народ уявіў сабе нейкую лятучую зёлку, гонячыся за якой не адзін збіўся з дарогі і не вярнуўся 1/3

Слава тобе, Хрыстэ Царю, Что мой муж на цмэнтару, І бяды позбылася, І гарэлкі напілася. Я. Баршчэўскі, “Шляхціц Завальня, або Беларусь у фантастычных апавяданнях”

Гэтая кніга прыроды вучыла мяне сапраўднай паэзіі, сапраўдным пачуццям лепей, чым сённяшнія гаваркія крытыкі, якія чужыя пачуцці і розныя здольнасці, дадзеныя чалавеку ад Бога, хочуць, быццам фрак, перашыць на сваю фігуру. Я. Баршчэўскі, “Шляхціц Завальня, або Беларусь у фантастычных апавяданнях”

Сірата штодзённа наракае на сваю нядолю, апавядае пра розныя пакуты, якія ён мусіў зазнаць на гэтым свеце, і ўсе яго скаргі на працягу ўсяго жыцця зліваюцца ў адну аповесць, хоць ён і не думаў сёння пра тое, што будзе апавядаць заўтра. Я. Баршчэўскі, “Шляхціц Завальня, або Беларусь у ф.апавяданнях”