Натрапила в блу на згадку про скандал навколо Бесселя ван дер Колка, автора бестселера "Тіло веде лік". У 2018 році його звільнили з заснованого ним Trauma Center через токсичну поведінку (залякував та принижував колег). Зараз дивлюся відео з Кетрін Лю про інструменталізацію травми. Подобається.

Спізнилася на трамвай

Моя маленька неналежність. Завжди у період християнських свят мені робиться сумно, бо 1) я не святкую, а часом лише вдаю святкування, і це ще більше гнітить 2) мій упертий атеїзм для близьких і далеких родичів, а також для релігійної спільноти загалом не є фактом, вартим уваги і розмови.

Мій новий пост у блозі під назвою "Дракон дуркує" — це відсилка до методики Dragon Dreaming, про яку я дізналася на програмі групового коучингу, про яку я пишу у цьому пості. До слова, оформила річну підписку на Bear, і тепер можна отримувати нові пости на пошту. liubuntu.bearblog.dev/dragon/

Здається, я простудилася, болить голова і горло, і не маю сил коментувати, наскільки сильно мені подобається ця пісня і лайв. Але маю сили рекомендувати до про- і переслуховування. Пʼятниця, вечір. Твоя вільготна #порція_журби youtu.be/dziS1Ej8otY?...

Пише про сучасне насильство позитивного. Бо негативне насильство в державі чи суспільстві це коли тобі кажуть «не можна», а тепер це звучить як «тобі можна все». І людина сама починає себе експлуатувати через тиск «розвивайся», «реалізуйся», «будь ефективним» 🔥 Вгадайте до чого веде

Квіточки потім зроблю інші, щоб по кольору краще підходили. Але поки дуже задоволена 😊

Everybody's gotta live And everybody's gonna die Everybody just wanna have a good, good time I think you know the reason why Пʼятниця, вечір. Твоя лаконічна #порція_журби youtu.be/_-Ig0aeJ6jc?...

Мені подобається дивиться, як воно цвіте

Завершую експеримент з Перехопленими листами. 12 місяців, 9 листів. Внутрішня критикиня ганить мене за нерегулярність і непродуктивність, але мене то вже мало обходить. Це був гарний формат, щоб почати писати і ділитися написаним (а також прочитаним і прослуханим). Далі буде. liubuntu.tech/posts/10

P.34. It would be fascinating — though probably impossible — to write a history of books, designs, plans, and documents attributed to famous men that were actually written by their secretaries. 😭😭😭 Повернулася до Ґребера, бо хтось в бібліотеці уже записався в чергу на цю книжку. Буде багато цитат!

❤️🖤

Навколо стільки горя і несправедливості. Світ — прокляте місце. Іноді зустрічаєш когось, твій біль зустрічається з чужим болем, сильнішим, більшим. Спрацьовує закон сполучених посудин. Ви плачете обоє, на мить рівновага відновлюється: я тут, ти тут, ти не сам. А потім ви далі йдете жити свої життя.

Пʼятниця, вечір. Твоя найсумніша #порція_журби The reddest of reds, bluest of blues The saddest of songs I'll sing for you youtu.be/62aJ_m0ZRoc?...

Дочитала. До неможливого складна, потрібна і красива книжка. І складна. Дуже складна. Часом — аж занадто. Мотивувала дочитати післямова Ольги Токарчук — коротка, зрозуміла, і красива теж: «Юнґ посадив на свою кушетку Бога і Йова». Ще випишу цитати, може зроблю окремий пост. Вражаюче! #біблутека

✨ ВВ на KEXP ✨ youtu.be/CvGL0ZKUs0k?...

Топоніми — це любовні мітки, що містять первісні знання людей, які, замилувані своєю землею, позначали її словами. Едмонтон, де нині мешкає Нара, мовою крі колись називався ᐊᒥᐢᑿᒌᐚᐢᑲᐦᐃᑲᐣ — «амісквачіваскайгіган», що означає «дім на бобровому пагорбі». revisionsjournal.com/page/maybutn...

Ці білі дрібні плями — то пупʼянки, а більші плями — квітки

🎶 🎶 🎶 Каждий день борьба Це человеческа судьба В чом причина? Я не сплю, вечний страх, в попихах я терплю Вечний страх в попихах, все як в снах, і опять Каждий день борьба Це человеческа судьба В чом причина? Я не сплю, вечний страх, в попихах я терплю Вечний страх в попихах, все як в снах, і опять

Зустріти перший день весни за одним із календарів біля моря — це була дуже мудра і помічна для ментального здоровʼя ідея.

"Вітер вже не такий холодний". Цілий тиждень шукала підходящий трек на сьогодні, аж тут Паліндром релізнув щось французькою. І це звучання, і цей текст (у перекладі) на пробудження весни, стільки в ньому красивої гіркоти. Пʼятниця, вечір. Твоя осяйна #порція_журби youtu.be/GH50UWeclI8?...

Друзі! Все ще актуально. Купіть, будь ласка 🌞

Сумний #котопонеділок

Альбом Taco Hemingway LATARNIE WSZĘDZIE DAWNO ZGASŁY — це історія про любов, що запалюється і гасне в Варшаві, але місто в ній звучить цікавіше і переконливіше, ніж образ syrenki fatale. Ratunku! — моя улюблена композиція звідси. Пʼятниця, вечір. Твоя рятівна #порція_журби youtu.be/U0mTXiEEf1M?...

It is perfectly fine if I am not the main character. It is about willingly becoming a background process when someone calls my API to create a wonderful result. It is about allowing a child, a colleague, or a lover to step on my shoulders to reach a higher place. Есе Мета Кларка на платформі Bear.

В неділю готувала веганське карі за рецептом Ендрю Бернарда. І хоча мені забракло свіжого шпинату і однієї приправи, я задоволена результатом. Цікавинка 1: в дитинстві я не терпіла кмин, але з віком минулося. Цікавинка 2: духмяний перець англійською — allspice, а польською — англійське зілля.

1️⃣ / 5️⃣ Героїня роману Сильвії Плат «Під скляним ковпаком» багато розмірковує і розпачає про те, що вона не може бути всіма тими версіями себе, якими хоче і що життєвий досвід дуже обмежений: обираючи одне, ти відмовляєш іншому. Непережиті досвіди тиснуть і вганяють в депресію.

Польська інді сцена багата і професійна, але занадто стерильна для мого українського вуха. Хоча трапляються виконавці і композиції, які чіпляють за живе. Сьогодні — зірковий дует Voo Voo і Daria ze Śląska. Відео теж гарне. Пʼятниця, вечір. Твоя моментальна #порція_журби youtu.be/v5rwqyNrqUM?...

той момент коли хардкор-панк гурт робить кавер на один відомий трек з ери брит-попу youtu.be/sZgZotipa-0?...

Я не знаю, як я пропустила минулорічний альбом з назвою "Фахівчиня з кохання" від sestro. Він такий повітряний, теплий і несподіваний. А відкриває його пісня Сум (у співпраці з Андрієм Бармалієм). Закликаю послухать. Пʼятниця, вечір. Твоя сестринська #порція_журби youtu.be/XVx-CFEUF8c?...

Сніг чорніє, маліє, сутулиться. Вітер. Сонце. Десь на підніжжі весни у місті літають голуби — як літали вони в інших містах, де я жила і куди поверталася, і куди не повернуся. Сюжети невідворотно повторюються, карти тріскають, серце кривавить. Великим зусиллям волі збираюся на пробіжку. Лютий. Біль.

Це глибоке нерозуміння і осуд в очах Тесли, коли я заходжу на кухню не для того, щоби дати їй їсти (а яка взагалі може бути причина туди заходити, крім цієї?) — нагадування мені про моє скромне місце у цій екосистемі і світі, про мою малість, яке я сприймаю з вдячністю. Моє божественне створіння 🖤

Вона не бавиться клубочком, вона сама — клубочок 🧶 #котопонеділок

Фото веганських страв, які готувала на тижні по відео на ютубі: 1. Тушкований тофу з червоним перцем і свіжим базиліком. 2. Суп з нуту і броколі на кокосовому молоці. Мої висновки: 1. Імбир і часник — сила. 2. Кулінарні туторіали приносять більше радості і користі, ніж туторіали з програмування.

LELY45 українською — чарівна, але мені завжди бракувало важкого звучання. І тепер ця важкість підʼїхала так, що я ще не скоро зможу оговтатися. Пʼятниця, вечір. Твоя смертельна #порція_журби Нехай завтра настане для всіх героїв цього відео (і для всіх героїв, які воюють) youtu.be/fjD_E7BRguo?...

Деякі пісні — наче комашки у бурштині, застигають на 20 років, відколи ти їх вперше почула, щоби потім зненацька ожити і вилізти назовні на рендомній радіохвилі, поки ти в чужій країні їдеш нічним містом до аеропорту, і спитати тебе, чи це те, чого ти для себе хтіла. The Unforgiven.

Бо це ще одна відома "дурна" романтична смерть. Найбільше мені сподобалась інтерпретація роману в якій історія Кеті, показує долю жінки в суспільстві того часу: ти або зраджуєш собі і приймаєш гру в соціальні норми або помираєш. В суспільстві нема місця для іншої жінки. Героїня встигає все

Brother, heave the oar Don’t mind the sound of war There’s something worth searching for And I need you, oh I need you Пʼятниця, вечір. Твоя чорно-біла #порція_журби з шотландською акторкою Kate Dickie (Гра престолів, Локі, Відділ нерозкритих справ) youtu.be/M60Cx5yl7Js?...

"федчев" я теж колись придумав як літературне псевдо на випадок, що схочеться щось геніальне записати, з усього злогеніального, що потоком лине в голові по синапсам, якоюсь мірою реалізую це тут, як і в тві до того. Але в умовах нинішнього контент-потопу може почесніше зберігати тишу, жить непомітно

Кицька-войовницька

Українська ілюстраторка Маргарита Вінклер перемогла на міжнародному конкурсі ілюстрацій Це ілюстрації до книги "Homebound". У ній немає тексту, лише картинки про наслідки війни в Україні, свідком яких став лелека, що повернувся додому ранньою весною

Я і книга – це нагода побути втіленими і засвідчити ще когось, хто був автором конкретного тексту, хто писав із посилом у майбутнє. Тобто зустріч із філософською книгою є досвідом епістемологічним (пізнавальним) і терапевтичним (філософія можлива як терапія!). kontur.media/diary/

Для мене це про прожиття болю, але не зачаровуванням ним. Ця камера, рухи рук дають тобі ляпаса, якщо ти відлетів кудись. Ось ми тут у миті усвідомлення тривожної реальності і ти нікуди від неї не втечеш. Ти усвідомлюєш реальність і свій біль, свій досвід. 4/5

Організувалися ці атоми у таку складну структуру, що здобули здатність усвідомлювати самих себе і всесвіт. Ми – інструмент, або навіть оптика, через яку всесвіт може подивитись і пізнавати сам себе. Трохи пізніше ці атоми знову розгрупуються і полетять далі у всесвіт

"Мені лишилося нічо – лиш жити". І слухати на повторі нову пісню від NAZVA. Відео знімали у Запоріжжі. Життєствердне, меланхолійне, пульсуюче *прифронтове* місто. Режисер — Павло Гоц, автор пісні та засновник гурту, воїн ЗСУ. Пʼятниця, вечір. Твоя усміхнена #порція_журби youtu.be/dR8YxYND2EQ?...

🧵 Тред про музичні канали на ютубі, які помагають мені впоратися зі стресом і тривожністю. Вмикаю під час роботи, коли треба зосередитися і перед сном, коли хочу розслабитися. У дні, коли здається, що нічого доброго не сталося і вже не станеться ніколи, ця музика дає дрібку надії й умиротворення 🪷

Одна нефальшива тривога, і світ рознесе на друзки. А що лишиться в підсумку? Ти і світло твоєї любові. І вампіри, що вперто чатують у тебе під дверима. Хоч дверей вже давно немає, немає будинку, вулиці, міста, світу більше немає.

Звичайно, що він пригостив мене чаєм. І майже відразу кудись побіг. Звичайно, я «нагодувала» іграшкову собачку для чайових і купила фалафель на виніс. Я щаслива, що маю місце в Варшаві, куди можна прийти «навмання», і відчути себе наче вдома. Розумію, що така в Саміра робота, і я щиро вдячна за неї.