я раніше: 21 сторіччя на дворі, чому люди досі такі забобонні я сьогодні: хутенько зранку чищу доріжку до гаража... хоч і розумію, що ані сьогодні, ані завтра... а може й вже ніколи брат не їхатиме на роботу 😓 і пофіг тепер, які кучугури там від дверима

Говорила мама (скільки себе пам'ятаю): "Припиніть так дуркувати з братом. Бо ви граєтесь, потім б'єтесь, потім хтось плаче". Так було, поки він не став сильнішим... довелось припинити бійки 🫣 тепер його немає 😭 тож мушу в одне рило отримувати лобом по зубах або лапою по губах від грайливої собані 🥹

о, рятуйте зупиніть цей "потяг-втікач" моїх думок згадала книгу ймовірного автора (але це не точно) дрібку сюжету і підліткове захоплення від нього 🤩😍 а назви нема... 🤦‍♀️ "підняла на ноги" 2 ШІ-чати знайшла і згадала назву трясця, точно читала москальською українською знайти не можу (ну бо москалі

Прийшла в голову дивна ідея почитати щось... преміальне, хоч раз у пів року. Вирішила, що оцю книгу: "Короткий список Букерівської премії 2024 Лавреат Пулітцерівської премії 2025" можна вважати досить розумною (хоч передбачала страшну нудятину 🫣) Але наразі прям сильно здивована... і захоплена 👀🧐🤞

Коли миття голови здійснювалось за процедурою: потрібно➡️помила, то й відчувалось то все буденним і не вартим додаткової уваги. Нині поки дочекаєшся "параду планет комунальних послуг", то почуваєшся наше після ексклюзивних відвідин салону краси 🌚🌝

Не пам'ятаю, нащо зберегла цю світлину (певно, бо дуже милюща)... але напис "7 років тому" відчувається наче якесь не моє життя 🥺

Моя киця напозіхала на мене... довго і голосно 👀 Виглядало то смішно, і трохи моторошно в моменті 🫣

зараз рівно тиждень, як мені привезли папірчик "зник безвісти" і я не знаю, як люди живуть із цим місяцями і роками... бо постійно примушувати себе дихати і не лити сльози, шоб очі не повилазили, голова не репнула і серце не стало - то нестерпно

я пготестую це якась кишенькова дискримінація за статевою ознакою буквально кожна чоловіча куртка (легка, зимова чи й просто робоча) мають внутрішні кишеньки (для чого завгодно, зокрема телефона в морозяки) у жіночих пальтах/куртках знайти таку ж зручненьку детальку практично нереально бісить... 👿

Одної безсонної ночі, аби дурно не крутитись у ліжку, вирішила одним напівсонним оком почитати "Двір королеви вампірів", хоч і знала, що книга... за сотні світлових років від звання "література із сюжетом" 🫠 Але ситуація: хочеш розблокувати свої магічні суперсили і зняти важке закляття та легко 🔽

ага оце ще сайт Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими не грався зі мною в бюрократію: цей папірчик не жертиму, дай другий 😠🤬👿😭

я: сперечалась на тему "у своїх книгах Кінг не користує грубу лайку" (прочитавши лише 2 великі романи і з 10 оповідань) автор на початку новенької книжечки розвінчує мої твердження 💪 (певно, це я вже не зауважую обсценну лексику у текстах, якщо її... не весь текст🤔)

Вельми специфічна книга (графічна)... не на щодень... але мені нині було дуже потрібно, тож перечитала.

За кількадесят хвилин у почекальні поліції ледь не стругонула 🤢🤢🤢 через мєнтовскій фільмєц москальською, який черговий дивився без навушників 👿 господипомилуйшозанафіг

Варто виповзти на секунду з ліжечка, як туди вже набігли і зручненько влаштувались... рипунці 🐈🐈‍⬛

подовжувач від виробника, назва якого перекладається як "палаючий стілець" відразу ж викликає... довіру і бажання купити... напевно... ймовірно... десь в паралельній реальності 🤨🙃🤭

після трьох років потуг віват врешті-решт розродиться завершенням дилогії про Мрійника Стренджа... і знов змінили усі обкладинки 🤦‍♀️ (але тепер вже на це байдуже, однак донька паперові книги не читає, лише електронні, бо світло наявне раз в ніколи)

Давно не було 📖 Кінга в моєму житті. Час настав...

Після певної кількості "яскравих" жанрових книг... ця оповідь відчувалась дуже сильно розважливою і поміркованою, але, неочікувано, вельми настирною (бо приклеїлась і не відпускала аж до кінця) 🧐

📖 "Він ненавидів, коли жінки очікують, що чоловіки здатні читати їхні думки." Ніхто не вміє. Це стосується геть усіх людей будь-якого віку... (бо обом персонажам, наприклад, вже за 40, але рівня озвучення простих очікувань від партнера словами через рот вони ще недосягнули).

Менша киця сьогодні випробувала межі дозволеної борзоти 🙃 "Якщо я не підійду їсти смаколик, принесеш мені його у моє кубельце чи ніт?" 🫣 Шо робить, понесла 🥰

Перша книга від літа 2023 року, тематично поза війною в Україні, яка в моменті (добре, що короткотривалому) змогла довести до сліз. Знайомство з творчістю авторки не розчарувало, хоч якби не челендж гудрідз, хтозна, коли б я дійшла до цієї чудової книги. Сподіваюсь, решта частин серії не підведуть.

невибагливий жарт... але однак смішний 🤭😁

Майже не читаю відгуки до ще не читаних книг. А тепер треба припиняти ще й на відгуки до прочитаних звертати увагу... бо якщо хтось розібрав сюжет на некрасиві психологічні гвинтики (а я цього разу так не зробила, бо книга мене просто захопила), то я на цього Хтося дуже сильно серджуся 🙃🫠

📖 — Вчителі не єдині, хто має очі на потилиці. Не знаю, про решту, але про вчителів - чистісінька правда 🤭

Все моє дитинство і юність виглядали десь так: "Можу я піти і померти від сорому зараз, чи у тебе є якісь ще принизливі запитання, на які ти хочеш, щоб я спершу відповіла?" Поки я не виросла, звільнилась зі школи і не розблокувала можливість огризатись і лаятись, щойно мене роздраконили 😈

Новенький напад психоаналізу книжкових персонажів 🤦 Частовикористовувана ситуація в романтичних історіях: йому ±35 років, їй 20 з хвостиком (або 40 і 30, неважливо) і він нестерпно довго обходить її далеким півколом, бо "різниця у віці - велетенська і вона ще дитина (господипомилуйшозанафіг)" 🙄😒🔽

кума рекомендувала чебрецевий чай, бо він 😍🤩🥰 купила спробувала... тричі: нуууу він же ж корисний, начебто і не огидний, геть зовсім і кума, знову ж таки, поганого не порадить але немає не те шоби 😍🤩🥰 а й навіть... нічогісінько еххх... печаль певно, занадто я консервативна питиму свій ромашковий 😌

Не дочитала вчора книжку, то уві сні мозок додумував сюжет, виходила якась маячня, прокидалась, лаялась, знов засинала... і так кілька разів за 2,5 години передвранішнього сну 🤦 Висновок 1: не вмієш писати книги, не треба то робити й у напів притомному стані. Висновок 2: спати треба, а не оте усе 🙃

Я геть ніц не вкурила 😭 З огляду на анотацію "продовження", ця книга-приквел мала би завершитись криваво, жахливо і несправедливо щодо персонажки... і цього я дуже боялась. Я, звичайно ж, нестямно раденька, що очікуваного не сталось, і вся книга була радше якісним глибоко психологічним ⬇️

от же ж трясця цей трилер мене доб'є жижки трусяться від напруги у сюжеті, а мозок побічно радіє, що авторка українська і як же ж у неї то все файно виходить

Ця книга така чарівна, що почуваюсь десятирічкою 🤩🥳🤩

– Треба си вже рухати, Гаррі, нині маємо багацько справ, треба поїхати до Льондона, купити всьо до школи. Ця говірка мене ніжить наче тепла ванна 🥰🥰🥰 (часом слова, якими написаний сюжет, люблю більше, ніж власне сюжет... але ця книга не така, вона ідеальна)

На початку сезону шалених морозів панікувала через нагальну потребу "зачинити" вільнолюбну собаку в чотирьох стінах, бо 🥶🥶🥶 Минуло 9 днів, морози слабшають і я знову нервую вже через потребу випустити моє пухнасте дитятко в "широкий світ" подвір'я 🫠🥹 Мені не вистачатиме цього тролейбуса в хаті 🙃

"Пісня, що зупиняє ріки" Енн Лян Я вкрай рідко зазираю в останні сторінки книги. Зазвичай, лише тоді, коли історія максимально емоційна і я відчуваю, шо серце стане, поки дочитаю. Після підглядання вже спокійно і розважливо крокую сюжетом. Але цього разу все пішло шкереберть. Книга була хороша ⬇️

Так добре починався робочий день: з текстів про українські дрони-бомбардувальники 🥰😈 А завершується огидними текстами москальською 🤢🤢 Хву, гидота.

саме про це й була перша думка, коли, бл..., вкотре юлю "піймали" давно її не було в інфополі, то вона хоч так виповзла поперед очі 🫤

персональна добірка? звідки? 🤔🤦‍♀️ ніколи не купувала в розетці алкоголь і айфони...

– У неділю немає пошти, – радісно нагадав він родині, намащуючи джем просто на газету, – не буде тих клятих писульок! 😆😅😂🤣 Відчуваю, що після книг про Гаррі Поттера, фільми про нього підуть у небуття вслід за екранізацією про ВДВ Роальда Дала (бо стануть прісними і якимись геть окремими від книг).

ось і світлечка дрібоньку сипнули але скористатись не вийде, бо треба вже спатоньки, ймовірно

Оце я ще у глупу ніч 🥱 хліб не пекла... але шо вже... все в житті треба спробувати 🤭 (часом добровільно-примусово)

От у чому проблема відкладених у часі приквелів... Я знаю, що все завершиться дуже погано для персонажки (фізично і психологічно), і коли це погано лише починається, я не можу змусити себе розгорнути книгу і дочитати ті 12% 😟 (ше й це блядське летюче москальське... все, най би вони повиздихали)

Тіко заради цієї авторки порушила свій піст, вільний від детективно-трилерних елементів. І чим мені віддячила пані Вовк: знайшла моє слабке місце і гатить по ньому вже майже пів книги... і я дуже сподіваюсь, що не припинить це робити 🤞 бо я розгніваюсь 🤨

вони чарівні, їй-богу 😏💪 youtube.com/shorts/c1qHf...

ні я не хочу, щоб оцейво виявився злочинцем (хоч він і пнеться... аж моторошно) ще занадто рано... тіко чверть книги

Коли найменша дитина в родині мусить полювати, аби 2 старші цілком дієздатні сестри і нікчемний батько-лінтюх не повиздихали з голоду (ще й зневажають її в процесі), не варто сильно дивуватись, що вона ладна чкурнути від такого життя за першого ліпшого (ще й мудацького) темліна 🙄 перечит 📖 #дшіт

купую електронну книгу читаю подобається стиль авторки аж так, що хочу мати паперові примірники, з мапами купую всю серію паперову розгортаю а там як маккохве, трясця 3 в 1 🤦🤬 очі в шокови ну шо ж читатиму знов електронні 🫠 (і це ж не перший контрацептив від паперових книг, але граблі - то святе)

ну все настав час бурчати на авторів 😏 (наших і не наших... усі однакові) ну хто так робить? спочатку пишуть книгу, а за рік чи й два передісторію головних героїв ну шо за реверсивні тенденції? (для мене, як читача, це наче зверху на гірськолижний костюм нап'ялили мереживну спідню білизну 🙄🤭)

📖 За це також люблю наших сучасних авторів: можна "разом" (хай і віртуально) обгидить якийсь фрагмент совка))

хоч від якихось передбачень не хочецця безславно завершити власне існування