today smells like:

today smells like:

today smells like:

треба зібрати себе докупи і без сумнівів відмітати все шо збиває зі шляху.

як же в Запоріжжі гарно пахне бузком і каштанами ✨.

слухаю всякий не дефтоунс де співає чіно морено (palms, team sleep) і неочікувано прикольно.

дуууже подовгу встаю зранку. минулого року я вже в 7:30 з песом шарилась десь. зараз якщо я вийду о 9 то це прям дуже добре. прокидаюсь при цьому рано, 6:30 наприклад, але потім дуже довго розчехляюсь шоб встать.

з цього тренування з Вольфом ми летіли в пильній хмарі, але ми добре попрацювали і нас покликали на групи! 🎉 бумблік натренований:

згадала як напшакалась terroni від душі, зайшла в аптеку і аптекарка ледь не знепритомніла від цього аромату.

вже за тим ШІ-контентом і не знайдеш гарних вінтажних фоток моїх улюблених (американських) інтерʼєрів 80-х.

в мене реактивний пес і до останнього я думала шо зможу побороти реакцію на собак на вулиці тільки позитивним підкріпленням, відволіканням, вкусняшками. цього тижня він покусав мене двічі коли я намагалась просто усадити і заспокоїти його під час випадів на собак (тепер має позивний Компостер).

голий мужик який риється в смітнику це не те шо я розраховувала побачити коли вийшла на вулицю сьогодні.

кажани на районі.

дожила до моменту коли мене більше не бісять The Smashing Pumpkins.

🥹 дівчата в Coffee Art:

зовсім не можу раму зібрать після цієї ночі.

10 років тому я мала речей так шо все можна було втрамбувати в підйомного розміра сумку і рюкзак, опинялась на хатах в людей шо колекціонували рідкісні альтернативні книжки, платівки, диски і навколомузичні артефакти і пускала слюні, думала як це круто

спині пизда 😿.

здається ми пережили ще одну дуже всрату зиму.

🖤🌚.

хочу згадати все що я люблю, навіть якщо це крінж.

хочу дивитись всякий found footage з відеокасет і телевізора з різних країн часів коли я ще не народилась і робити якийсь арт (але ще не придумала який, в мене творча перерва).

😸🍄.

Diane...

це був експеримент такий, десь пів року я приймала запрошення свого нинішнього оточення куди завгодно, соціалізація типу. за цей час я не стала ні з ким ближча і не здобула якогось цікавого досвіду крім алкогольних блекаутів і повернення зайвої ваги.)

room to dream.

пес сьогодні прийшов до мене о 4 ранку, застрибнув зверху і кинув іграшку прямо мені в єобличчя. потім гриз її на мені поки я прикидалась шо не прокинулась. потім забублився біля мене під ковдрою 🤷🏼‍♀️.

mosaics.

ще один день і відпустка!

в мене в холодильнику тільки пивко.

i need.

це не найлегший час для боротьби з реактивністю песа.

доєдналась до збору для чоловіка Олі Лісовської. send.monobank.ua/jar/35KqWXLWNx Кому це все: майстерні БПЛА на Харківщині, де служить її чоловік Що треба: 3d принтери і комплектуючі а також ecoflow, повний список тут: docs.google.com/spreadsheets... буду вдячна за донати і поширення 🫶🏻.

а взагалі хочеться шоб ця зима вже нарешті пішла нахуй.

я чесно намагалась дві зими експериментувати з кольором і оверсайзами в зимових куртках, але на наступний рік куплю собі чорну парку в якому-небудь S-Cape і вспокоюсь на декілька років. бо в здорових фіолетових пуханах мені гарно і яскраво, але відчуваю я себе дитиною-космонавтом 🥲.

часто сняться колишні хлопці і колишні друзі. тьху.

IT WAS NEVER THE SAME. 31.12.25. insta: @xandra.nova.cutouts donatello.to/xandra_nova 💦.

я:

цього року як ніколи відчула розрив з більшістю звичного, старого життя. значне зниження соціальної активності і деякий вакуум у вподобаннях, чого ніколи раніше не було. спілкування зі старими знайомими більше не доставляє ніяких емоцій. ми всі такі зламані. так шо я не знаю що далі.

новий рік як точка максимального виснаження.

треба робити більше.

Вольф якось неправильно навчився грати в мячик бо біжить постійно поперед батька в пекло поки мʼяч ще в мене в руках. от хвилин 15 тому приніс шоб я його покидала, і я дивилась як пес бігає по хаті туди-сюди поки я просто підіймаю руку з мʼячем. зупинився, ліг, думає про жеття.

замовила собі одну платівку, яка не то шо я зазвичай слухаю, але викликає ностальнічні флешбеки в часи в які вже не повернешся, а мені її відправили якоюсь службою з UK яка не трекається в нас. тепер невідомо, буде новорічне диво чи диспут з PayPal.

невиправдані очікування відчуваються як падіння з великої висоти, як переламані кістки, як перехоплений подих. 5 днів до зими. хочеться закутатись в темряву. бачить нікого не хочеться. хоч і треба буде ще деякий час робити вигляд шо