о, згадала про блускай, добрий вечір

сиділа вчора в кав'япні і якийсь пан розповідав своїй пані, як круто їздити джипами по горах, бо нудно просто ходити в задницю собі своїм "внєдорожніком" заїдь, курча

чоловік за 5 хв після того, як зробив собі каву "аби не заснути"

пустіть ісуса до дітей, а мене до котів

мені подобається, пизда пиздою, але я ще функціоную, хе-хе

відгорювали, відсонячнилися небом надивилися, травами напилися

читати це було дещо огидно, дещо боляче, але в певній мірі навіть збудливо не сексуально, а радше дитячий захват відкриття таємної скриньки тільки от скринька виявилася повною низькопробної темряви

я, кожен ранок

вгадайте, що дивиться

я тут для того, аби показати вам Ананасика, яка краде пітсу з ананасом

хехе

зустріла нині батька випадково, аж не впізнала спершу, як він постарів і змарнів першим порухом було співчуття, але другою думка, що сам винуватий, що був таким впертим мудаком і відмовився від спілкування

нині день військ зв'язку і день жіночого оргазму мені здається, чи тут є якийсь зв'язок?

дуже забавно, коли намагаєшся записатися до психотерапевта, а тобі кажуть, що місця будуть через ПІВРОКУ оце вони там оптимісти

або це я вже збожеволіла, або решта світу я люблю деколи подуркувати роблячи розклади на таро, мемчиках, іграх але щойно написала людина з запитом:"бабці зле, глянь шо по здоров'ю" ААААААААА зроби розклад на швидку, курча

ця дитина погано поводилася і тепер попензлює до чоловіка

я: хочу поескізити в парку Львів: диви, я для тебе дощем лавочки щойно помив дякую, дуже дякую

хочу туди, де мені не будуть снитися такі сни

на файному були ігрові автомати,  тому ми чудово пограли у настільний футбол, слухаючи саундтреком соловій натомість від стендапу хотілося впасти на дно ніцшеанської порожнечі і ніколи не витягувати беруші з вух, боячись почути цих стендаперів знову

відпразнували панів день народження і побували на файному місті, а тепер треба жити це жеття якось

а ще наприкінці липня на фікусах починають розцвітати Ананасики

яке їхало, таке здибало і одружилося

рік тому мого друга вбила русня він розповідав, що терикони схожі на прикарпаття, але частіше мовчав що не відчуває свого коріння, бо русня обтяла його, вкравши крим епітафія на його могилі - рядок з його вірша а це рядок з його блокнота, як нагадування нам всім

коротко про мій ментальний стан: "-я думала, як там так квіти з даху ростуть, а там виявляється даху нема"

придумайте підпис

знаєте є збори, де можна замовити підпис на блєдіну для русні ? я собі уявляю, як замовити такий з підписом " від Ананасика " або "Ананасик вже сходила в лоточок,  тепер ваша черга " і русня така: хто єтот Ананасік? а потім такі: ага, Ана нацик,  всє там нацикі,  польская найомніца!!!!уууу

за мене заступиться ісус з їбеней галичини

в мене є три версії мого неспокійного безсоння: 1.посттравматичний розлад (версія пані ендокринологині, яка направила мене до психотерапевта) 2. русня 3. прокляття мого йобнутого колишнього, який питав, як я сплю

у всіх руснявомовних, яких я зустрічаю на вулиці, є всього лише два типи спілкування: "я пацан і рєшала, а ви чєпуха" і "атнюдь сударіня" якого біса так? вони в нормальне спілкування можуть?

львівводоканал, дайте, будь ласка, води, я хочу піти в епіцентр і забутися в безкінечному виборі аромадифузорів

я: диви, Ананасик, я твоя котомама, а це твій кототатко погляд Ананаси: це здоровий мужик у формі, який повіз мене в невідомому напрямку, а тут ще ти

в нас у школі був хлопчик, який любив перевіряти, чи дівчата вже носять ліфчики, проводячи рукою по спині чи грудях всіх дівчат це ДУЖЕ бісило тому якось я кинула в нього ручкою і ручка застрягла йому в лобі після цього він в мене закохався так би мовити: покаліч хлопця і він тебе полюбить

в мене був настрій читати гілті плеже бабусині газетки і гладити Ананасика ну але йобана русня

колись знову буду знимкувати

здається похід до травматолога навмисне настільки ускладнений, аби я стала БЕЗХРЕБЕТНОЮ мразю але я так просто сі не здаю

тут один юний художник і його друг не-художник в парку сидять на лавочці навпроти друг випадково скидає картину художник: та похуй на картину,  асфальт замастив друг не-художник: та похуй на асфальт,  головне картина художник: похуй на картину *починає витирати асфальт* я: типові художники,  хех

гаразд, кебаби у вогень справді вогень моя дупця згоріла не згірш, аніж в твітторських срачах

те, як ВОНА спить

дівчинка: нетфлікс жінка:

приїжджає мама і привозить шоколадки шоколадки я люблю безмежно всі шоколадки з горіхами горіхи мені не бажано їсти от сиджу і думаю, що вона цим хотіла сказати

проходжу повз риночок, а там дві старші пані спокійненько так: - ти мене все життя не любила - та я тебе не то шо не люблю, я тебе ненавиджу страшно. як собаку. спокійно обідають далі

підвозили нас з чоловіком панове з кийова в якийсь момент я відчула як пригоряють дупці моїх кров'яних тілець корінної львів'янки, бо панове почали наїжджати на Львів, "при всій повазі" але потім вони наїхали на Київ і Запоріжжя і я така: йой, зрозуміло

вкрай задоволений чоловік і вишукана жінка тим часом, бібрка то є любов

моя нервова система бі лайк

снилося сьогодні, що кріс хемсфорт, пані одарка, вишивальниця і пані, яка продає желейних ведмедиків перевіряли наш весільний рушничок на міцність і сказали, що шлюб буде довгим і щасливим норм

нині день любові у всіх значеннях

друг закидає фото з гір і я згадую минулорічну поїздку: дивовижний світанок, де сонце пробивалося через дощ і туман така краса, такий неймовірний затишок але також в мене тоді трапився шлунковий розлад, тому час від часу мені довелося бігати у вбиральню обісратися від краси карпат, так би мовити

Ананас вуличне кошеня, спала бо-знаю де і їла що попало Ананас 10 днів по тому, як потрапила до нас: - ця тарілочка не достатньо чиста - ти точно попилососила? я не буду тут ходити

поки в твітторі якийсь ґвалт еґен, ми з Ананасиком спекли вишнево-чоколядовий пляцок

буду тут просто буркотіти на людей, які такі "норм, ок, гаразд, ахаха", аби самій потім реагувати на повідомлення одним сердечком і тікати в дощовий львівський захід сонця