анемія strikes again і господи, ну як я задовбалась вже з нею.

вибачте, рубрика "астрологія має бути астроложною": побачила тейк "this is coming from a LEO…. people do not think about you nearly as much as you think about yourself" і, хоч я і дуже погоджуюсь, не можу не хіхікнути зі стереотипу про егоцентризм левів. чесне слово, ви взагалі бачили [redacted]?

"якщо ти щось хочеш, ти ж можеш просто скинути мені посилання. і через 1-3 робочих дні тебе чекатиме неочікуваний сюрприз" 😂

схоже, нарешті знайшла термозахист для волосся, який мені підходить 🤞🏻

якщо чесно, дуже обідно, що я сьогодні буду пару годин у Львові проїздом, але галерея, де нині виставлений Шевченко, не працює по понеділках. (і це в день народження, власне, Шевченка!!!)

другого побачення не буде, але тепер вони знають лор адели та кетсай. (вибачте)

“(...) She says if there’s a revolution, I’ll be useless. She says I am interested in applying Band-Aids to incurable wounds.” “If there’s a revolution, that girl will have to give up her expensive green shoes. Believe me, your Misty is hardly what I’d call one of the masses.”

"ну ви ж сказали, що м'ясо не можна, а я сало везу!!!"

а, тобто коли я на донаціях по півлітра крові здаю, це організму нормально, я після цього ще запросто функціоную, а нещасні 5 пробірок на аналізи мене прибили до ліжка, зрозуміло, дуже дякую.

побачила обговорення нового синглу однієї там співачки про те, як її кинули сім років тому і вона EXPERIENCED THE GREATEST HEARTBREAK SHE HAS EVER KNOWN HERE (це цитата), і, ну...)))

oh, please could someone pass me a knife for the tension between us? clutching my pearls at the thought of his 🙄 personality 🤨😌 open.spotify.com/track/1binvm...

сумно хіхікнула

в поїздці дочитала свою дурацьку смішну книгу і тепер за що не візьмусь, все не йде 😔

ні, ну випендрьожниця

буду виснажена і роздратована ще як мінімум місяць, поки дещо не зміниться, і якщо чесно, хочеться просто перемотати час.

вдома, але якою ціною.

“Consider this. A witch who curses you is just telling the future you don’t want to hear.”

чуть не заблукала на схилі гори ввечері через декого і хочу сказати, що мені після цієї відпустки треба ще відпустка.

You said she was pretty? (…) She’s not really pretty, I said. She’s beautiful. When she’s excited. When she’s bored she looks like someone who’s got two weeks to live. Someone who’s got two weeks to live & is going to spend it begging the doctor for a mercy killing. You could say that of any woman.

мандрівниця з мене звісно ніяка: я не вдома п'ять годин і ще в потязі, але вже хочу додому.

яка ж я розчарована сьогодні.

смішно з неї (вперше за зиму попросилась на балкон, що сонце робить)

читаю The last samurai і наскільки мені смішно, настільки ж місцями ВАЖКО продиратись крізь текст. напевно, таким і є батьківство.

you say we're drifting apart I said "yeah I fucking know"

в твіттері борять кочуджан і, коли я це побачила, кілька хвилин думала, що це температурний сон.

з таким ентузіазмом починала книжку про приречених закоханих з таглайном ✨They've loved each other in a thousand lifetimes. They've killed each other in every one✨ а вона, якщо чесно, ніяка (і це я опускаю, що одне з попередніх описаних життів у них прости господи в Сибіру)

в такі дні здається, що втома буде вічною.

господи як я засміялась чоловік мрії, враховуючи те, як я люблю чіпси

греммі розчарували, але Сабріночка Карпентер найбільша зірка цього дому і без них. сьогодні слухаємо read your mind та feather ✨💃🏻

поліція лайків на рілсах

варто було тільки порадіти тому, як добре мені читалось у січні, і сьогодні стан такий, що дивлюсь на літери у книзі і нічого не розумію. хто зурочив? відміняй, бо тобі гірше буде.

сьогодні мене розчулила фармацевтка в аптеці буля дому. хотіла зробити якусь маску для обличчя, питаю: — а у вас є маски в саше? не бачу на вітринах. — ні, немає, — кудись відходить. — але можу запропонувати це. і видає мені цілий набір різноманітних семплів.

я просто хочу знати, як вона примудряється бути такою красунечкою

на тижні жартували про те, що про мене говорить той факт, що страховкою я користуюсь тільки для стоматології та травматології — постійно на одну і ту ж саму ногу. вчора, гуляючи з Реєю, феєрично навернулась на крижаному асфальті і розбила колінку на тій самій нозі.

книжковий тред 2026:

дочитала останню опубліковану книгу серії в останній день місяця і неочікувано сильно від цього зраділа від того, як склалось.

'Did you know they used to date?' 'I did,' says Joanna. 'Do you know everyone Bogdan has ever dated?' 'He's got tattoos of most of them. He's a people-pleaser.' як же я засміялась

світла немає, води немає, на вулиці feels like -20, але саме те, що метро не працює, мене добило.

у лютому матиму одноразовий книжковий клуб з групою людей, де майже нікого не знаю (це не те, щоб мінус, але трошки тривожусь). зате читатимемо книгу, яку запропонувала я (а от це плюс).

ну звісно, спочатку книжка про пенсіонерів розважає і тішить, а потім вмиваєшся сльозами, і чому я очікувала чогось іншого.

лайф-коуч, усвідомленість, принциповість, світла людина, але в Каліфорнії русняві гроші це гроші 😌

дуже хочеться вже почуватись нормально, але також дуже смішно, як від мене не відходить Персефона

такі жахливі новини сьогодні. та і кожного дня, насправді, але іноді виходить зчепити зуби і робити своє далі, а сьогодні розмазало.

три тижні відкладати одну (важливу!) задачу, щоб зробити її за годину... прокрастинація це жах.

те, що я виспалась вдень, це прекрасно, але тепер я не засну вночі

боже, як добре, коли є світло

так і не спала десь до четвертої години ранку, але потім ми погуляли у лісочку і я заснула вдень — і в цілому, було стерпно.

випадково урвала ту-саму-блакитну-шубу і щаслива 🩵

ну да, після цього їбаного тижня не вистачає тільки обстрілу. як я хочу спати і відпочити нарешті.

додаємо онігірі до страв для зняття стресу. треба купити формочки 😌