Дуже сумно

Я взяла собі ще більше роботи🙃

Мені здається вчити спочатку 岩, а потім 石 це трошки по-тупому

А це так нада, що читальна кімната в уніку (ЯКА ПРАЦЮЄ З 9 ЗА РОЗКЛАДОМ) відкривається в 10-10:30? Вони і так працюють всього кілька годин, так ще й не відкриваються вчасно🥲

На вулиці так завиває, що я збираюсь закутатиися так, наче завтра не існує

Чомусь я вірю, що вітамінки за 350 грн пофіксять моє життя🙃

Завтра не буде світла саме тоді, коли я буду вдома і зможу поставити прання. Вже не зможу, виходить😔

Почала читати The Memory Collectors і розумію, що напевно не моє. Я дам шанс книзі захопити мене протягом перших п'яти розділів, але маю великі сумніви, бо вона побудована на втратах та горі головних героїв, а це явно не те, що я можу зараз нормально сприймати

Планую довірити корейському лікарю з ютубу і наступний тиждень як не в себе закидуватися льодяниками, щоб пройшло горло. Якась туфта на корейському ютубі явно не мала би стікеру 400만뷰 (4 мільйони переглядів), корейці би його забулили ще при перших переглядах

За сьогодні прочитала більше 80% книжки і дочитала її. Давно такого не було, якось аж жити захотілось

Прокинулась, бо була забита ноздря, важко дихати. Закапала. Друга забилась також. 4 година ранку, я сиджу і не розумію, як жити далі, якщо я не можу дихати

Люди якось відвикли від доброти. Я робила собі чай на кухні в академії, бачу - малознайома колега в сухомятку наминає бутерброда, то я і їй чай зробила. Вона мені дякувала так, наче я цілу планету врятувала

Колд брю чай це буквально найкраща моя ідея за останні кілька днів

Через тривогу не буде першої пари😔 Не те, шо я дуже хотіла сидіти на педагогіці, але це значить, що я сьогодні менше бачитимусь з друзяшками

Дали графік на завтра і я зможу поснідати вдома!!! (звісно якщо росня не буде вийобувацця сьогодні вночі)

Я отримала зарплату🥳

Де графіки на завтра😡 Мені треба знати, чи я завтра снідаю, чи ні

Моє вперше: купила зошиток і ручки в аврорі лише тому, шо вони були дуже милі

Ненавиджу хворіти: соплі течуть, сльози течуть, горло дере, робить нічого не хочеться🥲

Довго думала, поспати подовше чи встати і поїсти поки світло є, і прийшла до висновку, що поїсти потерпіти я можу, а от поспати потерпіти ні

На третьому курсі ми постійно вранці бачили одного і того ж симпатичного молодого чоловіка в рясі, ото часи були

Це наслідки застуди, від якої я лікуюсь вже четвертий тиждень і яка повернулась з новою силою, і роботи без вихідних (ті ж останні чотири тижні)🫠

Мені цікаво, чи видно іншим людям, що я буквально на порозі втрати свідомості...

Хтось (я) сьогодні не поснідає через йобану росню😡

Я просто хотіла відпочити, аж от згадала, що у мене завтра два clil-а. Це коли мову вивчають, слухаючи лекції з інших предметів. Короче, на завтра мені треба підготувати лекції англійською про кровоносну та респіраторну системи🫠

Після спорту так добре спалося, шкода, шо тільки 6 годин....

Вирішила зробити зарядку якусь, бо вже геть здавалось задерев'яніла. Сумненько - виявилось, що маю геть слабі руки та спину. Ну що, будемо працювати поки не пізно

Обличчя хлопчика описане як «м'ясисте і хтиве»🫠

Знову випала японська, бо завхоріла викладачка. З одного боку це добре, бо я можу більше часу приділити іншим завданням, а з іншого це один з небагатьох адекватних предметів, а отже співвідношення крінжі на цьому тижні різко виросте🫠

Цілих вісім годин сну. Вау, давно такого не було

Хотіла лягти о 9, але почала робити роботу... ну, якщо чесно, 9:35 це тоже добре

Напевно правильним буде почати з усування сенсорного пернавантаження: прибираємо/мінімізуємо музику/ютуб поки щось робимо За тиждень напишу (якщо не забуду), як воно мені

Пора пробувати концепт повільного життя, бо ще трошки і мене можна буде забирати в дурку (вже навіть фізичні симптоми стресу з'явилися, я більше не вигрібаю)

Шось якось замало домашнього завдання на наступний тиждень. Скоріше за все, я про щось забула

Маленьке питання: ви знали, що першим детективом вважається оповідання Едгара Алана По?

Мені наснилося, що я в 24 виходжу заміж за хлопчика, який в шостому класі носив мені шоколадки. Є два але: я його з 7 класу не бачила і наша школа, біля якої мала проходити церемонія, має величезну діру замість фасаду

Я тут раптом поняв, що чим легший візуально канджі, тим важче його писати. Наприклад, я відносно без проблем можу написати 韓国語, але не можу адекватно написати прості канджі типу 六, 七 чи 川🥲

Останні чотири роки отримувала стипендію, цього року мала лише 40% ймовірності отримати її, але все одно якось обідно

Кашлянула і в голові татовим голосом зазвучало «Шось мені не нравицця твій кашель». Тепер здається, я розумію, шо він мав на увазі весь цей час

Діти заявили, що я люблю їх за гроші. Ні, буби, зарплату ще не дали, я досі люблю вас безкоштовно

Я люблю свою роботу, я піду туда в суботу (в середу, але це все одно мій вихідний) (так, я люблю свою роботу) (так, я працювала в свій вихідний)

Це дуже дивно, але я прокинулась і почуваюсь відносно нормально (я спала 6 годи

Наступного тижня маю 5 семінарів, 17 робочих годин + один підробіток, який забере всю п'ятницю. Я просто хочу ВИЖИТИ

Я тут раптом поняв, шо одной жопой на два стільця не получається, бо у мене їде криша. Тепер я, хронічна відмінниця і перфекціоністка в навчанні, буду потихеньку вчитися забивати хуй на навчання, watch me

Втф, я працюю лише три тижні, а вже маю кошмари про роботу💀

Не розумію, чому багато хто каже, що трилогія Бартімеуса гірша за Локвуда, мені поки все подобається

Тепер я розумію, що відчувала наша викладачка з англійської, коли перевіряла наші контрольні. Я зараз сиджу перевіряю домашки і це жах, це просто ужас

Все занадто добре, як на 15 серію з 24. А це значить, шо у нас буде ще купа драми і third act break-up, я не витримаю

А доросла я вмирає від тривожності

Я отримала розклад по якому буду викладати. Я. Буду. Викладати. Семирічна я зараз кричить від радості і валяється на підлозі