Не люблю, коли постійно на щось жаліються і в той же час нічого не змінюють. Тому вирішила перестати нити на рахунок відсутності опалення і поїхати додому на кілька днів, де є тепло і кіт. Останнє прям дуже радує)

З завтрашнього дня похолодання, а опалення все ще нема. Зате не можна виключити те, чого нема, в разі обстрілу (але щось це вже не втішає).

Останні дні приходжу на роботу і в мене шкіра обличчя червоніє. Може в мене алергія на роботу?)

Від деяких пацієнтів мені хочеться матюкатись. Треба на все пожалітись, а на мою відповідь "я не травматолог і не уролог" ноль уваги і продовжує задавати купу питань не по темі. Можна я буду у відповідь жалітись?

Щось мене так все дістало. Немає нічого хорошого.

Я знайшла плюс оверсайзу - можна побільше кофт на себе одягти

Судячи по моєму фото, мені дуже підходить ця теперішня сірість на вулиці. Ми дуже гармонійно виглядаєм.

Шутка спати на роботі перестала бути шуткою, бо в мене стало дуже холодно

Виявляється вподобання на сторіз в інстаграм мають щось значити. А я завжди думала, що просто фото сподобалось (і продовжую так думати).

На роботі я розумію, що в мене в житті все добре. Пофіг, що нема тепла, гарячої води і майже нема світла.

Після другої кави світ здався дуже гарним

Нафарбувала не дуже рівно губи, бо в мене не було настрою. Потім дивилась фото і сміялась. Хоча майже не помітно, але я то знаю як має бути.

- Треба їсти менше солодкого. - Треба їсти солодке поки в нас немає цукрового діабету. Аргумент від моєї подруги.

Світла нема, води нема, тепла нема. Стандартно, але мене це вже дістало. Як і неможливість нормально поспати. Але от сонечко сьогодні прям радує.

Тільки що помітила, що відписала декому в 4-й дня "добрий ранок"😅. Думаю зрозуміло, що я просто трошки втомилась.

"Девушка можно вопрос?". Темно, поруч більше нікого немає і я втомлена після роботи. Ні, не можна. Потім в мене виникає питання "може треба була якась допомога?", але не те що би я можу чимось допомогти.

Мінус жити на лівому березі - все летить через лівий берег😐

Там походу тривога намічається. Я лиш недавно мамі казала "Якщо буде знов обстріл, відключення і не буде зв'язку, то не переживай, я буду на роботі"😁 (якщо виживу)

"Мені здається, в неї щось з головою" - якось неоднозначно звучить.

В мене на теплий костюм, халат не сходиться😁

Видалити фото в інстаграмі чи видалити інст?

Останні дні небо таке чисте і блакитне. І видно зірки.

На кого цей весь оверсайз? Найменший розмір все одно ніби в когось речі забрала. Коли буде нормальний одяг і розміри?

За все життя я пила заспокійливі буквально кілька разів і то самі звичайні. Не можу сказати, що мені це зараз треба, але мене щось дуже тривожить те, що відбувається і що може бути.

Хочу на ковзанку (не ту, що зараз на дорогах). Тільки дуже холодно і подруга категорично відмовляється в цьому брати участь.

Секунда пройшла і я забула. Добре, якщо потім згадаю. Щось я розсіяна і неуважна.

Прикро, коли не отримуєш задоволення від їжі. Особливо, коли це в якомусь закладі і, що я могла би приготувати смачніше.

Кажуть, що буде гірше. І мене це дуже бентежить.

В мене не виходить думати позитивно і писати тільки про хороше:(

З хорошого тільки смачна їжа. В мене ніби немає звички заїдати стрес, але якщо ці відключення будуть довго, то хто знає

Подобається, як пацієнти спілкуються між собою. Дехто навіть дружить. І, напевно, перемивають косточки працівникам:)

Натрапила на фото з літа і знов хочеться в літо. Там тепло і сонячно. І тоді я собі подобаюсь більше ніж зараз

Який сенс в графіках, якщо постійно пише "екстрене відключення" і світла майже нема? Хотілось би більше визначеності

Хочу аерогриль, але нема сенсу з цими відключеннями світла

Незрозуміло коли буде світло, тому треба займатись спортом

Чому в якогось хлопця волосся гарніше, ніж в мене?

Не розумію, як деякі люди доживають до свого віку. Чудом якось

Хочу жити поближче до землі, бо виповзла з сумками на свій поверх вже на останньому диханні

Так, поїзд не запізнився, тому я вже рада

Цей кіт такий попрошайка. Такими очима дивиться, що важко відмовити. Якщо я так само буду дивитись, то мене теж будуть годувати?😅

Бавлюсь пів дня з котом. Мама: "Треба вже дітей бавити." Але діти, то ж не коти.

Коту подобається гратись з брелком від телефону. От, виявляється, він для чого

У мене періодично є невдалі дні. Коли все йде не так як треба (як сьогодні). Як тільки я такий день "ідентифікую", то краще з дому взагалі не виходити. Так от, я до цього вже звикла. І навіть не злюсь.

5 годин стояла в підземному переході через тривогу і затримку поїзду. Чи треба казати, що я дуже замерзла? Що день веселий, що ніч

Купа поїздів затримуються і не зрозуміло наскільки. Плюс тривога. Сьогодні взагалі дуже хороший день.

Якось неприємно себе почуваю. Приміряла температуру - 37,5. Тепер сходиться. А ще неприємніше, що треба виповзати в цю погоду, бо я збираюсь їхати додому. Зато завтра буду гладити кота)

"З'їсти одну цукерку" - заграло новими фарбами. Тільки незрозуміло як її їсти

Знов натрапила на відео, як хтось переїхав в село. Якби в мене була віддалена робота, то може б і я спробувала. Але я майже впевнена, що мене би надовго не вистачило, бо мені би стало скучно (та це не заважає кожен раз думати "а може").

Мені подобається дивитись, як готують. В мене є купа збережених рецептів, які я, звичайно, не пробувала, бо мені не дуже подобається готувати, але треба би починати нормально харчуватись.