Кидаєш в машинку прати одяг як завжди. Тебе ж починають винити за чорт зна за які штани, котрі треба було роздільно прати під певну температуру і сушити відповідно 😶 А нахуя мене винити, перепрошую? Звідки мені потрібно було знати за чиїсь там одяг? Ще й з мене зробили цапа відбувайла. Бісить

Трясе. Тіло болить. Сльози. Істерика та паніка. Я так ненавиджу несправедливість у всьому. Через напади та заклики до мого самогубства я припинила бодай якось функціонувати як людина. Не можу більше малювати чи вести стрім. Почуваюсь покинутою і не почутою. Я завжди буду це ненавидіти...

прикольна річ

Кажуть, що кадиров дон більше не дон-дон. Гарний початок року

З Новим роком!

Для художників і не тільки нагадую про цей списочок активних художників украрту #украрт bsky.app/profile/did:...

Добрий вечір, всіх зі святом. Мене хтось ще пам'ятає?

От і думай тепер, чого це мій організм припинив нормально реагувати на молоко і чи залучені до цього мої нерви з тривогами. Не можу більше сприймати як колись без бід і тепер це болі в животі, нудота та похід в туалет на довгий час ⚰️

Пройшла співбесіду по одній роботі. Наче усе добре та досі стрьомно. Окрім мене є ще одна людина, котра пробує себе на посаду. Боюсь, що мене не оберуть і наново втрачу можливість отримати роботу.

Жахлива ніч Від тиску, котрий не зникав з вечора до сьогоднішню мить і панічна атака з тривогою. Крики, жах та страх. Я сходжу з розуму. Днем нічого не тямлю, що зі мною і все як в тумані. Вночі або розум при тямі, або божеволіє від недугу та думок Це нестерпно...

Почуваюсь вкрай аутично, хоч і не знаю чи правильно так писати. До мого розуму не дійдуть певні форми жарту і з цим є біди Будь ласка, коли пишете щось, що сприймається серйозно та зрештою є жартом – обов'язково про це оголосіть Подібне зробити легко і не доведеться когось випадково образити. Мене

Постійне відчуття розгубленості, перевтоми, зависання та тривоги мене добиває. Складно виконувати банальні буденні справи і буквально зараз ридаю бо не можу елементарно взятись за приготування їжі...

Іноді думка втопитись не є такою далекою. Часто в уяві відомо чи ні я вже топлюсь. Наскільки це скоро настане. Все одно різниці не буде. Люди про мене згадають тільки після смерті. Так зі всіма є. Згадають про людей тільки коли ті вже мертві. До живих начхати. Особливо коли їм потрібна допомога...

Я так втомилась від усього...

Пов: води нема, живіт крутить, сільський/дачний туалет, гавкають вуличні пси поруч та осінній холод на ніч Такий собі еспірієнс

Дах поїхав. Мить істерики та жаху. Панічна атака. Крик без звуку. Усе в тумані. Одна. Знову. Не вивожу. Боюсь. Рятуйте. Вбийте. Смерть. Не можу. Зникнути

Щоб я тільки не робила і не старалась все одно я відчуваю безпорадність, недостатньо всього роблю, усі мною або не задоволені, або ще шось

Іноді я думаю, що моя вдача з роботою настільки погана, що мені тупо не дзвонять щодо стажування (коли приходити, що треба вчити тощо). Надіюсь, що хоч цього тижня напишуть, або наступного. Якщо ні - знову шукати, що дуже бісить

Завтра на стажування. Продавець- оптометрист. Трохи нервую. Аби була робота

25 жовтня, о 13:00 на Контрактовій площі пройде акція на підтримку цивільних полонених. Чому важливо піти на цю акцію та говорити про цивільних заручників затриманих росією? Якщо коротко, бо кожна людина, яка опинилася в окупації може стати цивільним заручником.

Вас обсирали за купівлю глини з фарбою та називали вас десятилітньою дитиною? Чи винили вас за бідність, провини якої вас не має торкатись? Чи винили вас за відсутність роботи з місті, де потрібні суто лікарі та охоронці? А мені бляха і уявляти не треба Колись та здохну через свою матір

Один(1) день забула випити пігулки і мені різко стає погано вночі з тривогами та жахами Ні підтримки ні нічого Все що відчуваю це самотність, горе, смуток, розчарування та безнадію на майбутнє Тупо існую десь там на фоні як непромальований муляжний персонаж коміксу

Накрутила та виню себе через відсутність роботи що я не підпадаю під вимоги що не маю досвіду тощо Почуваюсь повною нездарою котра лиш може що через силу існує на Землі поки інші мають ту саму роботу та якимось чином балансують зі своїм особистим життям

Навіщо я узагалі живу

Відчуття, що навколо шиї петля та душить. Не дає мені здохнути. Наново думаю про суїцидальні думки і де би втопитись. Все одно я одна і ні помічі, ні підтримки Так усе болить

Пиздець

Ненавиджу високий тиск . Після нього мені доводиться спати ще на пару годин аби цей жахливий біль пройшов 😭

youtu.be/EiLidR9vSKo?... Здибала золото для користувачів сяомі

Посиділа я в тих так званих чат-ботах зі знайомства і щось вообще ніяк. Нема з ким вести спілкування. Вже ніц не кажу, аби зустріти свою половинку і тд і тп. Марно це

Депресивно їм моркву по корейськи з майонезом та дивлюсь відео з кастомізацією ляльок

Життя є вкрай несправедливою курвою Як дати бест оф зе бест життя сволотам котрі травмували на мене так буде ласка Та як тільки мова йде бодай про якусь крихту справедливості в житті та покращення для мене то вже всьо, велика сліпа Чому ці виродки насолоджуються життям... Чому я гину...

окей

Високий тиск: Добрий день, не бажаєте для себе 140 на 105? Ні? Тоді я сам впихну вам це

Приготувала суп з гарбузом та з фрикадельками. Дуже смачно і під холодну погоду в самий раз

Є бажання додати до корейської моркви додатково сирий буряк Надумаю це поробити завтра, аби не забути Люблю корейську моркву 🥕

З Дружківки вже відкочуються Сили 🫠 Давайте не забувати і про Південь. Херсон розйобують кожен день, як і Дружківку. Дайте гривнів для станції живлення Бузького Гарду Козаки тримають південь з самого початку повномасштабки.

Особистий рекорд: вперше закрутити на зиму свою кабачкову ікру від початку і до кінця. Поробила 2 варіанти - це з гарбузом та із запеченим часником. Кабачки також були різні: молоді та старі. Роздільно їх готувала. Буде що їсти на зиму.

Примітка: ніколи не пишіть фразу "Ти там жива?" людині, котра в стані депресії + суїцидальних думок і нічого кидати незрозумілі питання та бикувати в дусі "І це все?" без конкретики * Без індикаторів тонів я не зчитую конкретну емоцію повідомлення, включно з напливом рандомних для мене фраз

Іноді виникає бажання плвидалятись повсюди і не подавати про себе взнаки у всіх сенсах. Так чи інакше я втратила сенс свого життя та буття в цьому світі. Таке враження, що мені дали життя чисто по приколу аби існувала. Але не жила задля себе і раділа цьому.

Бажання жити на 0 Втомилась від усього

Стався нервовий зрив + панічна атака + майже задихнулась на фоні стресу 👍🏻 Я ненавиджу себе за все це

Ніяких сил нема аби вивозити життя, включно з тими вашими вакансіями на роботу Ненавиджу так званий розділення себе на 2 шмаття де при людях маю вдавати з себе людину при тямі, а поза цим всім я тупо страждаю, в старі істерики, напруги і лиш загострюю в собі думки поганого характеру Ненавиджу це

Знову помічена відома русня, яку чомусь не засік жоден зі списків, але енівей, відмічаю @lekmich.bsky.social @dreanor.bsky.social @kapatsyunya.bsky.social @algidity.bsky.social #церусня

Давно не бачила в просторі українського кластера просування роснявої гри в 2025 🤡 Будьте обережні і блокуйте подібних

І все ж я сходжу з розуму на фоні самотності і відчуття що я і є покинута... Заздрю тим, хто має знайомих, друзів і просто тих, з ким можете поговорити... Пригнічення

Колись існувала нічна шахта задля розвитку кластера та жовтої кулі. Хороший був час. Як мінімум було з ким поговорити вночі

В душі не тямлю, як це мати з кимось постійне спілкування та мати когось, кого би я назвала другом/подругою В яких би я чатах не сиділа і не намагалась бодай трохи проявляти свою соціалізацію я все ще почуваюсь самотньою + не без тривожності

Мені це треба

Одна новина краще іншої 🚬🚬🚬 Насправді у польщі випадків отаких побиттів і так далі дуже багато і більшість не потрапляє в новини. І далі буде тільки гірше. І це ми війну не програли. Якщо це станеться то проти українців по всьому світу почнуть вчиняти ще більше насильства, повірте.