У мене перші вихідні на яких не заплановано нічого окрім погуляти з подругами. Ні індивів, ні психологині. Я в ахуях

Я прокинулась із думкою "боже, як я виспалась" ну і звісно я заспала

Моє бажання бути в теплі перемогло бажання менше платити за світло.

Щойно усвідомила. Я думала, що вересень був паскудним, так от, ніфіга! Він просто став останньою краплею, бо я шо дурне пахала 1.5 роки і просто зламалася у вересні, але й полагодилась теж! Тому не такий і поганий місяць виходить.

Капець, учора була перша ніч за довгий час, коли я лежала у ліжку і не відчувала тривоги. Ще й сон яскравий бачила вперше за місяць десь. І ще й запам'ятала його. Так від цього тепло і добре мені.

Усього за 7 днів рівень тривоги знижується. І це прям добре. Вона все ще є, все ще не все ідеально. Але я зрозуміла, що я просто раніше не звертала увагу на неї. Тобто я постійно з цим відчуттям жила. А тут я зрозуміла як вона у мене проявляється, я працюю в терапії з психологинею, психіатром 👇

У моїх всіх компаніях я — та сама людина, яка завжди на мангалі.

Попри тривожку вже другий тиждень на вихідних трохи більше життя.

Природа, шо тут сказати.

Змирилась з тим, що мені треба тримати режим сну, щоб не їхати дахом на тижні. У вихідні дала собі + 30 хв, тому прокинулась о 7:30. Поставила прання і матиму ще заняття. А далі масаж, подруга, торт забрати іншій подрузі. Ну таке, активності, активності.

Ну шо, сьогодні в терапії вся тривога, все досягаторство і все вигорання нарешті знайшло свою причину. Це страх смерті. Як до цього прийшла не хочу говорити, але це піздєц і полегшення, як би це не було дивно

А ще я закинула тредс біс зна куди, бо я там дуже багато часу витрачала на читання історій, які мене, по факту не турбують/не цікавлять. І це ого було усвідомлення. Мені здається, що звідти я й тривогу собі теж частково хапнула. Соцмережі то такий піздорєз.

Цікаво як змінився мій фокус уваги після цього. Я вперше за майже 2 тижні добре поспала і швидко достатньо заснула. Певно моєму мозку потрібен був перепочинок. І варіант чогось не далекого, страшного, незрозумілого, а близького і досить передбачуваного.

Все, забронювати собі готель на мінівакацію у листопаді. Дало мені якийсь спокій та визначеність. Бо треба мені то дуже. Подалі від людей і трохи перепочити від всіх.

Гусенички почали вилупляться🥹 Вже є близько 10 малят Чи є серед вас бажаючі виростити метелика? Я поділюся, бо мені забагато, враховуючи, яка кількість яєць ще лишилась. Думаю решту яєць заморозити, оскільки сотню гусениць не прогодую. Якщо хтось хоче, дайте відповідь до вихідних Репост вітається

Єбануцця, я чесно думала, що обійдеться, але хуй там плавав. Дебют блять ГТР. Я чесно заїбалась вивозити все.

Як я з собою домовились, щоб менше паритись через емоційні гойдалки на роботі: Якщо все буде прям дуже хуйово я завжди можу повернутись до батьків, пожити там і знайти за той час роботу. І що можливо не потрібно досягати всіх зірок у цьому світі, а просто жити собі й дивитись по ходу справ.

У мене сьогодні був Великдень. Вимила вікна!

Вчора була у подруги в селі. І так мені добре стало. Я їхала без музики та відео, просто спостерігала за всім довкола і якось то мені допомогло збити мою тривогу.

Маю тепер такого товариша

Ну все, це була довга стратегічна гра із розстановками усього, але я прям вважаю, що сьогодні я добре попрацювала.

Любе товариство, потребую підтримки з новим збором 🫶🏻 🐛https://send.monobank.ua/jar/4vDYVGNs2U

До речі, тривога таки відпустила, це була тимчасова реакція, а зараз просто живу, навчаюсь, шукаю запасні варіанти і все. Робота ≠ не я. Робота це частина мене, не більше, не менше. І мені так стало спокійно. Плюс я 1,3 роки падала на репутацію. Нехай вона трохи попрацює на мене.

На моїй роботі починається період турбулентності, але я входжу хоч і тривожною, але хоч не такою, як це було ще б місяць тому. Терапія робе. Але звісно хотілось би, щоб менше такої хуйні було.

Моя золота ма ❤️

Любі друзі, у мене нанобанка. Допоможіть закрити, там всього 1800 грн залишилось send.monobank.ua/jar/7unYeELB48

Таке враження, що життя випробовує мене. Купа всіляких приколів стається, які вибивають з колії. Я все ще не сприймаю це на свій особистий рахунок, але сука, невизначеність — це жесть.

1/3 Я б хотіла сказати, що це магній діє так на мене заспокійливо, але насправді попуск минулого тижня і разом з тим розуміння, що зі мною все так і що ніхто мене не буде звільняти дало мені спокій. Я нарешті від'їбалась від себе із перфекціонізмом, стараюсь робити добре. І це якийсь новий вимір

Kyiv isn’t for the easily impressed.

Таке дике бажання попрацювати тиждень з дому, що я не можу передати. Сьогодні у мене віддалений і я так не хочу завтра їхати в офіс.

Працюю краще ніж мінєд за скількісь там місяців існування.

Just an ordinary Sunday when you live in Ukraine and come back home after morning coffee in a coffee shop (yup, it's open) because you woke early. And you woke up early because of missiles. In the end you'll hear that our AD is the best. #Ukrainianview

Мене вже ніхто не попросить написати твір на тему «Як я провела своє літо» тому я сама напишу:

У батьків так добре. І чомусь щоразу їхати від них сумно. От і лелеки вже потихеньку відлітають.

Четвертий рік їжджу електричкою і моє вперше: збоку сидять наркомани, у яких прходи. Це канєшно новий екшен.

That's my point. That's why every conscious Ukrainian hates russians. Translation of the capture: Why are you so sad? Do you have any problem? #Ukrainianview

Those photos won't be shown by any world celebrity. But it will be shown by ordinary Ukrainians and people who sympathize with us. Hate russia. #Ukrainianview

russia attacked Kyiv tonight. As of 8 a.m. there 4 people killed, 2 of them are children. Fucking devil. I hate russians with every cell of my body. #Ukrainianview

Коли мені скажуть, що немає сенсу долучатись до зборів, бо у мало людей я буду говорити про свою статистику. За 8 місяців 2025 завдяки допоміжним банкам і чудовим людям, які донатять вдалось зібрати 87 000 грн! А я не блогерка, не якась сєлєба, проста українка, середньостатистична, як і більшість

У мене є маленька мрія, що я поокидаюсь, а збір — закрито там всього 888 грн залишилось🥹 send.monobank.ua/jar/7oX9J9uCxk

Беру віддалені походу заради того, щоб поприбирати в квартирі якісно і не витрачати на це час в інші дні. По-іншому я це не аргументую, бо перекладати на компі 2×2 (перебільшую) ще та рвань.

Любе товариство, збір дуже повільно рухається, тому прошу вашої допомоги особливо у такий день 🫂 send.monobank.ua/jar/7oX9J9uCxk

Дійшла до нової точки: Влаштувала розхламлення не від втечі (як раніше), а через те, що захотілось мати більше простору у своєму домі. Першою жертвою стала шафа. Місця стало значно більше і ще потрібно розібрати спіднє. Потім буде ще одна шафа, ванна, а потім все решта.

До Дня прапора та Дня незалежності записала прекрасний вірш В. Симомоненка «Задивляюсь у твої зіниці...» #ЗДнемПрапора #ЗДнемНезалежності

I don't know why, but since childhood, I have been proud to be Ukrainian. I love my country with every particle of my body. I've never seen myself in any other country but Ukraine. And today we're celebrating the National Ukrainian Flag Day. Throughout history, it became a sign of our freedom. 👇

Короткий опис еболи, яка відбувалась увесь тиждень 😮‍💨

Минулого року серпень: керівник у відпустці, у мене останні дні випробувального, я хвилююсь через кожну помилку. Серпень цього року: керівник у відпустці, я хвилююсь через кожну помилку, купа синхронних перекладів, які то призначають, то відміняють. Власне, ніхуя не змінилось 😮‍💨

Я вже десь пару тижнів похапцем читаю новини, тому що все вирішується на полі бою. Тому запрошую вас закинути на банку військовим 🫂 send.monobank.ua/jar/7oX9J9uCxk

Мої сни сьогодні на іншому рівні 😂

Загалом, серпень — місяць, коли я перестала тримати все в собі й почала говорити на пряму, коли мені щось не подобається. І о, диво, я себе почала краще почувати й голова стає вільною все більше. Можливо, я так трималась за всю цю агресію через те, що боялась зустрітись із внутрішнім.