9 євро: три хліба фокачча з песто і прошуто чотири круасана два равлика з чимось равлик з корицею 🤯 як це тепер їсти? 🤣

чому так дорого жити

Me and my shadow Strolling down the avenue Me and my shadow Not a soul to tell our troubles to And when it's twelve o'clock We climb the stair We never knock For nobody's there Just me and my shadow All alone and feeling blue

🙂‍↕️

як чудово почався вікенд 😂 але шота я себе забагато жалію чесне слово знайшла своє місце в цьому світі

усьо я здаюсь

усвідомила після концерту, що мої найкращі друзі – подушка і радіохед

good morning messages that never arrived

вперше в житті концерт почався вчасно. Том Йорк скакав по сцені як коняка в свої скоро 60, що взагалі від нього не очікувано, принаймі для мене, бо попередній його концерт він просто стояв на сцені, і я завжди думала, що він страшний інтроверт 😅 багато моїх улюблених пісень не було (

проїхалась півгодини чи навіть менше на ровері, і що я можу сказати великі груди через зайву вагу це звичайно класно, але ну його нафіг булочки треба мінімізувати, бо я tragically out of shape but full of shame hoho

купляти квиток на фестиваль літом чи не купляти от в чом вапрос. їх потім не буде, якщо не купити, але до літа дожити треба. я з тою війною планувати щось довше ніж місяць вперед взагалі не берусь. і минулий фестиваль, на який я поїхала сама, мене нормально так емоційно покатав ..

я зараз у старому будинку, і тут чути всі розмови сусідів, і як скріпить підлога, і хто що робить. сусіди за стіною включили нелі фортадо ранніх 2000х, то є підозри, що вони мого віку 😂 а я підспівую, і вони почули, то теж підспівують 😅😅

з хорошого: я трохи схудла, і щоки трохи зійшли, а штани спадають лол. завтра йду на концерт радіохед. тимчасово переїхала в дуже класний район. тривожність поки не така сильна. купила собі тюльпани. їм смачні булочки. а може скоро і перестану їсти смачні булочки. ще вию від самотності час від часу

сходила на Антарктиду в кіно, заплатила 60 євро за квиток, але кошти йдуть на ПЖ, то зовсім не шкода. сам Птушкін презентацію робив, і дуже класний вийшов твір про українських полярників і тамтешню природу, раджу👌

як блін розірвати свої патерни я заїбалась весь час битись головою об стіну і їсти себе через одне й те саме бо я кожен раз роблю одну ту саму хйню і потім сиджу плачу три дні через те що воно сука болить до кісток. ходжу по колу, і що ще тупіше, що я бачу цей патерн. я так устала від самої себе

так виглядає, що мені треба знову видалити всі соцмережі нафіг, і месенджери в догонку

як же у мене болять плечі

in my cougar era and I don't mind it all 😂 ходжу тусити з 25 річними хлопцями в свої 30, і збс 😅😅

о ще один миколай без подарунків, ще одні свята сама який сюрприз яка новина лооол

чи вилізу я з кредитного ліміту цього року ось в чому вапрос 😅 щось я розігналась, а тепер нема чим за хату заплатити 😅😅

блін забула видалити маму з підписників в інстаграмі, вона побачила мою нову фотку і репостнула її собі у фейсбук 🤣 о це крінж.. я їй комент лишила прям там, щоб видалила 😂

привіт, зима проїдешся по мені катком чи трохи пожалієш?

гарний день сьогодні вийшов, натоптала 20к кроків, що для мене звична справа, але в таку класну погоду воно ще приємніше

щось краєм ока побачила що несеться. по ходу зеленськооо таки в кут загнали, що він єрмака звільнив, але тепер цікаво як ці бурі політичні вплинуть на міжнародних партнерів. той єрмак ж у всі щілини пхався закордоном

self loathing as a life style, and it's killing me

данці дуже класні люди в загальному, але як мене вкурвлює те, що вони рандомно дропаються і не відписують на повідомлення без будь-яких попереджень чи реакцій. тупо нуль реакції на повідомлення. я думала, що то просто пару людей так попалось, але блін ні це якась тенденція, бо вони майже всі такі 😐

взагалі нема емоційного ресурсу ні щось робити, ні вибирати, ні приймати рішення – прократисную у всіх сферах життя. купила собі квіти, щоб хоч трошки весни відчути, а це навіть і зима не почалась. чесно, взагалі не розумію, що я роблю в цьому світі і чому мене сюди принесло 😅 от щоб шо?

боже я сьогодні розплакалась при терапевці, яку другий раз в житті бачу. з попереднім терапевтом я була три роки і не плакала при ньому ні разу, бо ніколи собі цього не дозволяла. о це я прогрес пройшла

шота мене поплавило було зовсім, але трохи відійшла, і знову можу влаштовувати похитування бедрами на кухні, поки каву роблю 🐥 гублю себе все частіше, то підозрюю, що депресія мене перемогла, але насолоджуюсь останніми вільними від неї моментами 😅 бо знаю, як кепсько зараз буде.. я заїбалась 😂

Заєбався бути зайобаним

так і бачу сесію з терапевтом: – які у вас запити? – як навчитись заглушати в собі потребу в любові? – ... ти йобнута? 😂

коли хтось каже "I'm a nice person" це не значить що це правда – коли я нарешті це запам'ятаю?

треба велосипед, бо тут без нього прям сложна. на прокат звичайний коштує десь 25 євро в місяць, якщо електро, то десь 70 євро. думала, що візьму звичайний. позичила ровер покататись у власників будинку, через 20 хв їзди побачила свої супер червоне обличчя в дзеркалі, і поняла, що буду без ровера😂

треба було померти ще в ковід

якщо хто закордоном і не знає про апку too good to go – я за це все заплатила 250 грн, шо по данським міркам ціна одного хліба і булочки 😅 можна букати їжу з супермаркетів, можна з кафешок, то типу залишки, і ви не знаєте, що буде в пакеті, але за дешеву ціну. забирати треба в конкретну годину

таки пішла в кіно, а тут перед рекламою, щоб не чекати з чорним екраном, включають трівіа гру, яку можна грати всім залом, якщо законектитись з апки. виграв людвіг з першого ряду 😅 у мене людвіги і всякі густави асоціюються з якимись королями Швеції 16ст чи щось таке, а тут це звичайні імена 😅

фініки з кавою чи чаєм заходять зашибісь 🤌 ще я тостером тригернула сирену пожежну, то так злякалась😅😅 важко бути з України, де від пожежної сигналізації в більшості тільки назва, і жити у цивілізованій країні😅я перестала у вікна без штор втикати, бо у них нема штор, вже думала пристосувалась, а ні😅

враховуючи, що я не хочу жити, і дуже люблю сміятися, то я б померла від сміху

все життя збираю себе по кусочкам, а потім знову ламаюсь, і знову збираю

заходить пара чоловіків в автобус з оравою дітей десь 3-8 років, ті діти по всьому автобусу бігають, крутяться на перилах, віджимаються, кричать, гасають як наведені, а всім взагалі пофіг, ніхто їх не обмежує, не затискає, вони такі вільні бути собою, і ще тут дууууже красиві діти

вирішила взяти електро велосипед поїхати на море: заблудилась, відлетіла педаль по дорозі, я вся в мазуті 🤣 але ще прикол, що ровер не можна паркувати де-небудь, треба шукати парковку для велосипеда громадську тільки, ту що приватні біля будинків теж не можна 🤯

мені так імпонує ця байдужість данців до машин: о цей будинок прям на березі моря по місцевим цінам коштує десь під 1м баксів, можливо навіть і більше, а поруч стоїть малюсінький сітроєн 😄 звісно, що то не факт, що власників, але така картина тут всюди

проснулась по 4, поплакала годинку, встала, зробила собі сніданок під схід сонця, підмалювала очі і пішла погуляти, по дорозі зайшла за булочкою, вся вимазалась нею, бо я неуклюжа 😅 зараз піду до моря, і трошки легше..

методи оптимізації, які я заслужила: злила недопиту каву з трьох чашок в одну і нагріла в мікрохвильовці 🤣

бляха менталка трохи посипалася, і я знову від'їла собі щоки 🥲 я не пам'ятаю і дня, щоб і не хотіла схуднути лол

всюди з собою береш себе

що ще цікаво: мені у Львові ніколи не подобалось, як вдягаються люди, і мені не хотілося якось увагу сильно приділяти свому одягу. тут мій стиль дуже схожий на місцевий, і в мені зразу бажання проснулось вдягатись краще і прям прикладати якісь зусилля, щоб гармонійно це все комбінувалось

цікаво чи знайду я колись місце на цій планеті, де я відчую себе що я туди належу, що це моє місце..

Скандинавія ін е натшел: стоїть велика черга на касу, відкривають іншу, то ті люди, що стояли сзаду, пропускають тих, що спереду на ту нову касу 😄 причому самі кажуть йти наперед