Скучила за зрозумілим. Скучила за передбачуваним.

Хто скаже, це косплей на який мем?

Аптека в Німеччині на дві каси: 1. Завідувач 2. Прибиральниця 3. Фармацевт 4. Консультант 5. Відповідальний за прийом товарів 6. Відповідальний за розкладання товару 7. Робот для подачі товарів 8. Айті 9. Відповідальний за збір замовлень. 10. Відповідальний за строки і утилізацію. Робочий день 8год

Сьогодні в Дюсельдорфі

Зевиборці 🤦🤦🤦

Вчора був приліт поруч з моїм домом. По тій вулиці я могла йти на роботу. Моя дитина могла йти до школи. Але ж Лєвченку треба мої гроші в економіку, в Києві ж безпечно. Ці наративи доводять мене до сказу.

В запрєбрікових поліклініках скрізь стоять камери. Навіть в оглядових кабінетах. Камери в дитсадках та класах школи, від молодшої до старшої. Один крок залишився до камер у квартирах. 1984 на марші. Orwell was right.

Вітаю з прийдешнім Новим роком, друзі.

Всіх з прийдешнім 🎄🎄🎄

Отримала результати екзамену на В2. Здала. 🥳🥳🥳 Але я як собака, - все розумію, ніц сказати не можу.

Тут, у Німеччині біженці, що як бігли, писали причиною свого біженства хамас, тепер ходять по вулицях з його прапорами. Це все одно, що українці бігали б тут з російським... Господи, цей світ їбанувся остаточно.

За скандал з таксистом Болта. Це пиздець скільки в нас лайна в країні. Я знала, що багато, але щоб аж настільки...

А в мене в п'ятницю екзамен з німецької 🙄🤦😵‍💫 рівень В2. Хто б мені два роки тому сказав, що я буду німецьку вчити, реготала б до мокрих штанів.

Не думала, що доведеться жити під час третьої світової війни. Думала дожити до онуків. Думала купити будиночок на березі Десни і завести собаку, кицьку і маленькій городик. Думала, що давно всім відомо, що є чорним, що є білим. Але щось наразі мій навігатор не може прокласти новий маршрут.

Сиджу на балконі. Тут внизу хтось відносини з'ясовує. Декілька жіночих та чоловічих голосів. Мова чи арабська, чи то турецька. Підхожу до краю, щоб подивитися. Піднімаю очі, а увесь двір так само повивалював на балкони дивитися. Деякі навіть з біноклями. Блін, тре плотніше штори ввечорі закривати.

Сьогодні була в лісі, де в нацистів була одна з найбільших баз техніки та зброї. Зараз там олені бігають. Але таке місце муторне.

Знов починається хвиля ковіду. Бережіться, друзі. Хоча б руки частіше мийте, антисептиком не нехтуйте і масочку в дуже людних місцях носіть. Ну, правда, попередити легше ніж потім гасити знов епідемію.

Навчіть розрізняти членів кейпоп групп. Бо я перестаю розуміти свою дитину.

Жара така, що з дому сьогодні не виходила взагалі. Все по класиці,- асфальт репається, свині хєкають. Вийшла на балкон розвісити прання, так ледь сонячний удар не отримала. Але не прання мене затримало, а чоловік, що загоряв на сусідній криші. От бува таке, не хочеш дивитися, а очі не відвести. 🙈

Зрання спаплюжили настрій. От що це за хуйня? "С первьім сентября!" Кажу, засунь собі в сраку свій "сєнтябрь" по самий Вересень! Півтора роки мовчали родичі з запорєбріка. А тут на тобі! В моєї дитини через тебе і таких як ти вже два роки поспіль немає нормального свята Першого вересня.

Дорозмальовувала я ту бовбану розмальовку, пустивши по пізді вихідні і вени на ногах 🙈

Коли хтось з німців починає розказувати про те, як вони захищають навколишнє середовища, квіточки та деревця, я питаю в них: - А нащо тоді ви на листи з будь-якого приводу витрачаєте стільки паперу? Нащо дублюєте те, що по імейлу скидаєте? Відповідь завжди одна: - Гарне питання. І закриття теми. 🤷

Іноді я ненавиджу бути правою. Два тижні тому знайома із трьома дітьми вирішила повернутися в Україну. Всі відмовляли, просили почекати. Ні, поїхала, бо чоловік сказав вертатись. І ось по центру її міста приліт. Є загиблі та поранені. Вона з дітьми ціла, але чи на довго?

Картини по номерах то страшна річ. Вирішила о сьомій ранку півгодинки помалювати. Оговталася о 13.00 Ледь в школу не запізнилася 🤦

Всі мають мати файний пухнастий антистрес.

Вирішила зробити фотоальбом із старих відсканованих фотографій. Наридалася. На фото люди, яких вже нема. Місця, яких вже нема. Життя, якого вже нема. Клята їбуча русня 😭😭😭

Є в мене неподалік гарна готична церква. Облюбила я до неї ввечорі гуляти, у парку біля сидіти. І от я вирішила дізнатися, коли ж там відбувається служба. Полізла в інтернет. А то не церква, то склеп. Там зберігаються кремлвані урни. Типу кладовища. А я ще думаю, чому так спокійно завжди там. 🤷

Коли хочеться випити, але дала обіцянку не пити до Перемоги.

Доречі, всі узькощелепні тут різко стали з Казахстану. От прям всі казахи. Хоч би хрести на ціпурах з палець поховали.

Плюси вивчення німецької мови - ти починаєш розуміти німців. Мінуси вивчення німецької мови - ти починаєш насправді розуміти німців. А ще починаєш розуміти, що деякі "карєнньіє нємцьі" ніхуя не "карєнньіє", а дуже навіть можна пиздити. Деяких ногами.

Включили тут перевірочну серену. Мало не обісцялася. Добре що феєрверки дозволено раз на рік. Я тоді всю ніч стояла і дивилася, щоб бачити, що то салют, а не щось інше.

Тут в нас недавно на півдня зупиняли взагалі рух потягів усіх, бо під коліями під час ремонту на одному з перегонів знайшли бомбу часів ІІ світової. Кажуть, якщо б вибухнула, то було б дуже багато жертв та руйнувань. Якась потужна хрєнь, не совкова.

Німецька залізниця зветься "U-Bahn". Али ми її звемо ніжно "уєбан". Бо це пиздець. Відміняють потяги за п'ять хвилин до посадки, не відшкодовують витрат,переносять, запізнюються. Українська залізниця найкраща. Електричка в Німеччині, - дощ іде, не поїду. В Україні - Тривога? Похуй, в мене графік.

А можна я тут буду просто собою? Ну, тобто просто безробітньою нахлєбницею вермахта, що ненавидить усіх без виключення мальчиків в трусіках.

Все так тепленько, лампово, всі свої. Утопічний світ.

Буду тут поститься ☝️