Діана: Я колись у школі працював, учителем труда. Така робота, шо нема шо спиздить.

Піздєц: От ти, Косопизд репаний, замість багато пиздіти учився б у старших людей.

Герой нашого часу. Повість перша: Винєсєш.

Павлік Морозов. Епічна трагедія: Це знають ще у яслах малi дiти, Що лучше перебдiть, нiж недобдiти.

Сноби: От де екзистенція, їбать мєня в рот і в нос!

Гамлєт, або Феномен датського кацапізма: Ітоги подвєдьом. Упиздив тата. І мамку запиздячив з рідним дядьком. Попиздив мєбєль ценную, герба національного хуйнув. Усюди смерть, розруха. Не буду більше пити я, хоч, правда, яка розумная цьому альтернатіва? Ех, блядська Данія! Піздєц всім...

Піздєц: Гдє, гдє – в піздє! Смотрєть надо!

Король Літр. Трагедія: Рятуйте, сери добрі! Підараса Із мене хоче Літр зробить їбучий!

Павлік Морозов. Епічна трагедія: Все, батьку, напиздiли ви. Вам треба Скорiш до дому бiгти, бо в лабази Ви мрiєте залiзти. У пилюцi В танцюючому свiтлi каганця Ви з головой зануритесь у грошi І, як свиня, в них будете качатись І криками дурними кажанiв Лякать пiд стрiхою.

Павлік Морозов. Епічна трагедія: Ти перебiльшуєш, Павлуша, Як завжди. Скорiш за все Ексгiбiцiонiст забрався на сосну. Дiвчаток недозрiлих наших хоче вiн Злякать з сосни зненацька видом хуя. Чого робити там фашисту, не пойму я.

Утопія: Це не дідуся Панаса казки, а в старину так люди жили. Омелько Пилипів на хуй діжу вішав і повну тістом набивав. А пика в його отака була, їй-бо не брешу. А Грицько встромляв в сраку дишло і біг з ним три километри. А дядько Мирон, вже старий був, а за один раз відривав у корови...

Павлік Морозов. Епічна трагедія: Сфiнкс, кровожерна, пiдступна i хтива мiфологiчна потвора з пазурами, крилами, цицьками i пиздою.

Восток: Шаміль барана зарізав - наварив він супу А як став розливать обварив залупу

Павлік Морозов. Епічна трагедія: Це мiй синок, епiчеський герой, Вiн рятувати нас прийшов сюда, Своїх штурмовикiв привiв загони, Спортивнi хлопцi, тi, що знають джиу-джитсу Прийоми смертоноснi, кирпичину Усякий з них мармизою лама.

Йоко і самураї: Бабайота. Йоко, ти відьма? Йоко (дуже спокійно). Боже, який ти ідіот.

Павлік Морозов. Епічна трагедія: От бачиш! Нашi там. А ти: Кругом шпiони. Ето снайпєр, молодой боєц. А як шпiон – тогда йому пiздєц.

Казка про рєпку, або Хулі не ясно?: Сам цю хуню нюхай!

Король Літр. Трагедія: Дивись, мій сину любий: Сто алкоголіков стоять єдиним фронтом. В очах – звитяжні кольори червоні Блищать, як блискавиці. Руки сильні танцюють, як китайські баядери В бардаках Шанхая.

Жан Маре: Мені Віолетта часи подарила. П’ятьсот карбованців стоять. (дістає часи Орієнт і пиздить їми об стол) Бачиш! А їм ніхуя!

Йоко і самураї: Мабуть, посцять захтіла.

Казка про рєпку, або Хулі не ясно?: продовжує пиздить дракона на катлєти

Цікаві досліди: Обоє замисленно мовчать, мабуть думають про Бога і про те, що його нема.

Восток: Кажу бля, пустіть бля, а вони халву бля

Казка про рєпку, або Хулі не ясно?: Ти диви, Толстого читав!

До хуя масла: Мудило в блєстящєму пальті зникає в напрямі, в якому, по його підставі, знаходиться дохуя масла.

Нірвана: А ти шо, не знаєш? Вона ж робить! Вже двох чоловіків поховала, а зараз третього шукає!

Сноби: Ето напомінаєт мнє фільм Хічкока. Він і Вона сидять, оба голиє. Он з ножом. Вона з топором, рєжуть ковбасу і їдять. А над іми стоїть д’явол в образі женщіни.

Герой нашого часу. Повість друга: Тока попробуйте подойті, уркагани, всєх повбиваю!

День колгоспника: Юхим Гаврилович (пиздить Назара) Так хто колгоспник?! Я колгоспник?! Оце тобі колгоспник! Оце тобі, шоб знав, який тобі тато колгоспник!…

Павлік Морозов. Епічна трагедія: Мамаша, помовчiть. І вас втоплю, як будете пиздiть.

Нірвана: А тебе зато Шаленчиха всьо молодіт, яку б хуйню ти не наділа.

Діана: А ми випить хочемо. Жора, харош лежать, як стерво, катай лишень за двері, подивись, чи та пизда сігодня діжурить.

Герой нашого часу. Повість друга: Під час балачок Горгони Пилипівни Савка і Ахванасій сидять мовчки, дегенеративне відкривши роти, як то роблять хворі на аденоїди, і мовчать.

Гамлєт, або Феномен датського кацапізма: Ні, не їсу я м’яса принципово. Я тільки випить іноді люблю, бо ми народ широкий і гостинний і випити ми можем дохуя, намного більше інших інородців, жидів та басурман.

Герой нашого часу. Повість друга: Пригай, нахуй!

Хвороба Івасика: А ти молодець, Івасик, знаєш, що слину лікарі збирають на аналізи. Я вже чемодан слини назбирав!

Йоги: Карпо Герасимович, гамасєк.

Павлік Морозов. Епічна трагедія: Я пиздити люблю – людей, також Жiнок, курей, свиней, собак. Особєнно Я кошенят люблю топити. Як приємно: Сидиш собi спокiйно на вiдрi i палиш люльку, А воно маленьке i дурне все тичеться у сраку. Так хорошо, що пiсню заспiваєш. А потiм їх лопатою...

Кацапи. Присвячується національному питанню: О, диви… Кацапи…

Піздєц: Я знаю, бо я жизнь прожил!

Хвороба Івасика: Вже стара блядь, а брючного костюма наділа

Діана: Всьо, хлопці, кінчайте базар, всім отбой.

Павлік Морозов. Епічна трагедія: Павлуша старшенький, то йому i душити.

Нірвана: Зуби — то хуйня. Я того казла знайшов. Вечором прихожу, так легенько двері відчиняю носаком. В хаті його радіхони сидять. Я зразу сокиру в стіл:”Ось-ось-о тобі!” Питаю:”Де ваш казьол?”

Павлік Морозов. Епічна трагедія: Не буряк, не морковка, А червона головка?

Гамлєт, або Феномен датського кацапізма: Сучій сину, хуйовий нєдоносок! Так на батька! Таку хуйню казать! Чом не втопив я тебе в малаф’ї як ти родився? Чом не засунув в жопу головою і задушив? О курвяча сімейка! Зажди ж у мене!

Герой нашого часу. Повість друга: Було б время, можна було б зайнятися. Неохота тока мудохатися.

Йоко і самураї: Тобі дать штани?

Місце встрєчі ізмєніть ніззя, блядь!: Блядь, шо ето значить, шо у тєбя, жени для етого нєт?

Герой нашого часу. Повість друга: Чурка йобаний, блядь, чєрєз мінуту віжу борш на столє, кругом всьо блєстіт-свєркаєт! Шо не ясно, бля?